Повішена репутація: якими наслідками чревата загибель білоруського активіста в Україні

«Смуток? Я вважаю себе веселим і беззавітно щасливим», - це одна з нечисленних записів Віталія Шишова в Instagram, що супроводжує його персональне фото на тлі зелених дерев. Зла іронія долі, але саме висить на дереві вчора було виявлено тіло 26-річного активіста, який сам себе в соцмережах називав «людиною світу»...

Пошуки Віталія Шишова почалися ще увечері 2 серпня, після того, як він не повернувся з пробіжки - до такого висновку його друзі і правоохоронці прийшли, бо вдома не виявилося його спортивного одягу. Уже ввечері того ж дня дівчина загиблого, Божена Жолудь, підтвердивши, що він час від часу бігав неподалік від будинку, додала, що останнім часом її молодий чоловік був особливо обережний:

«Не було такого, щоб він скаржився, що за ним стежать. Але з недавніх пір Віталій став уважнішим - бувало, дивився, які машини під'їхали, хто з них виходить. Мені він цього не показував, але написав одному з наших знайомих за тиждень до трагедії: у мене погане передчуття, якщо що, доглянь за Боженою. Щоб до Віталія підходили незнайомці - такого не було. Один раз до мене, правда, на вулиці в центрі міста підійшли якісь люди, як потім виявилося, вони записували, знімали, фіксували...».

Про те, що Шишов був у фокусі уваги спецслужб, говорять і його колеги з БДУ, за словами яких і в Україні, і в Білорусі їх неодноразово попереджали про всілякі провокації - аж до викрадення та ліквідації. Заступник голови БДУ Родіон Батулін розповів, що до Віталія і його дівчини неодноразово підходили провокатори, а біля будинку вони помічали автомобілі, з яких велося стеження.

«Віталій стоїчно і з гумором ставився до цих попереджень, заявляючи, що хоч так можливо БДУ вийде з інфовакуума», - пишуть колеги Шишова в телеграм-каналі Білоруського будинку.

Камери спостереження зафіксували, як Віталій Шишов виходив з дому о 9 ранку, а в 10 він повинен був повернутися. «З його номера було зроблено кілька так званих «глухарів» (різко обриваються дзвінки - ред.), проте зараз зв'язатися з ним неможливо», - заявили в БДУ вдень 2 серпня. - Більше на зв'язок він не виходив. Ми прочесали масив, де він зазвичай здійснював пробіжки, але ніяких слідів Віталій не виявили». Телефон білоруса був відключений і від відстежування місцеположення (гугл-аккаунта). Годинника і фітнес-браслета при ньому не було.

Представники Білоруського будинку в Україні в той же день повідомили поліцію про зникнення Шишова, а також закликали волонтерів допомогти в пошуку. До вечора 2 серпня в поліції Києва розповіли, що до пошуків залучили всі чергові наряди столичних правоохоронців, а також слідчих з кінологами. І тільки вранці 3 серпня пошукові зусилля принесли результат. На жаль, трагічний. Тіло Шишова було знайдено повішеним в одному з київських парків неподалік від місця його проживання.

Незабаром після виявлення тіла активіста його друзі заявили, що у загиблого був зламаний ніс. Однак пізніше глава Національної поліції Ігор Клименко спростував цю інформацію: «Те, що на даний момент визначено точно - це садна. Здерта шкіра на носі, на лівому коліні і на грудях. А також, якщо мені не зраджує пам'ять, є невелика потертість на верхній частині лівого вуха і губі».

Правоохоронці відпрацьовують зараз дві версії подій: суїцид і вбивство під виглядом суїциду. Звертає на себе увагу те, що тіло Шишова знайшли на висоті 3 м, в той час як зростання самого активіста 1,85м, а все піднесення, які знаходяться поруч, не перевищують 60 см.

Примітно, що в Нацполіції категорично заперечують той факт, що Віталій Шишов або його близькі зверталися до правоохоронців із заявою про стеження за ним, хоча в БДУ на цьому наполягають. Втім, хто говорить правду, а хто лукавить, неодмінно з'ясується під час слідчих заходів і подальших судових дебатів.

За словами дівчини загиблого, Віталій виходив на пробіжку не завжди, а періодично і останнім часом в його поведінці не було нічого незвичайного або дивного.

«Ми обидва хворіли тиждень, лежали в ліжку, дивилися фільми. Звичайно, настрій у хворого не піднялося, але поганих думок у Віталія точно не було. Він не міг покінчити життя самогубством. У нього не було причин для цього. Він не міг так вчинити зі мною. У нас були спільні плани на майбутнє», - запевняє Божена Жолудь.

В Україні вона разом з Віталієм Шишовим приїхала восени 2020 роки після участі в гомельських протестах проти режиму Лукашенка. По суті, Божена - єдина близька людина Шишова, батьки якого кілька років тому загинули. Через кілька місяців після переїзду до Києва 26-річний активіст створив Білоруський будинок в Україні - некомерційну громадську організацію, яка допомагає білорусам, який залишив країну, з документами, житлом, працевлаштуванням і адаптацією на новому місці. Крім того, БДУ активно підтримує політв'язнів і систематично проводить мирні акції.

«Він брався абсолютно за все сфери діяльності: допомога релокантам (політичним біженцям, - ред), проведення акцій проти білоруського режиму, звернення в держоргани для просування законопроектів, які допомагають нашим співвітчизникам», - розповів учора журналістам Ігор Кравченко, колишній мінчанин, який проживає в Києві. За його словами, він бачився з Шишовим тиждень тому під час чергової антилукашенківської акції.

«Був як завжди веселим, оптимістично налаштованим... Поліція розглядає всі версії і ми розуміємо, що це їх робота. Однак ми не можемо говорити ні про яке самогубство, оскільки Віталій був весь в планах: і по недільної акції протесту, і по заходів, приурочених до вересневої річниці кривавих подій в Білорусі. Хочеться вірити, що правоохоронці знайдуть замовників і виконавців вбивства, але ми однозначно переконані, що КДБ Білорусі і ФСБ РФ є терористичними організаціями, котрі скоїли цей злочин», - сказав Кравченко.

Він, а також десятки білорусів, що мешкають нині в Україні, вчора ввечері організували акцію пам'яті Шишова біля посольства Білорусі. Учасники заходу принесли фотографії загиблого активіста, квіти і лампадки. Багато хто прийшов з біло-червоно-білою символікою. Люди скандували «Живе Білорусь» і «Герої не вмирають».

У заході взяла участь і дівчина Шишова Божена Жолудь. Вона закликала активістів і протестувальників об'єднатися проти режиму Лукашенка: «Я вас всіх дуже прошу: припиніть ходити з квітами, плакатами. Мирним протестом ми нічого не вирішимо. Вчора це сталося з Віталіком - завтра трапиться з вами. А їм все одно. Нам потрібно взяти в руки вила нарешті таки. Я думаю, що Віталій дуже б цього хотів. Ми переможемо тільки якщо об'єднаємося і візьмемо зброю в руки проти режиму».

«Заклик дівчини загиблого активіста про немирний протест може залишитися декларацією - а може мати конкретні наслідки. Територія України може бути використана для формування не тільки «ініціативної групи білорусів у вигнанні», а й для створення, тренування, забезпечення загонів білоруського опору. Забезпечувати, звичайно, будуть ті, хто зацікавлений в поваленні режиму Лукашенка, - перш за все США. З одного боку, це зможе зблизити нас з союзником і поліпшити наші відносини. Але з іншого боку, це створює додаткові виклики і загрози. Україна в такому випадку доведеться подбати про безпеку білоруських активістів на своїй території. Тобто, все ж почати зачищати офіційні структури та інші організації від агентів ФСБ. І може навіть створити спеціальний підрозділ по захисту учасників білоруського опору на нашій території. І так, все ж війна і відкриті кордони з агресором і його союзниками (яким є режим Лукашенка) - не найбезпечніше для України поєднання», - коментує ситуацію відомий політолог Олексій Голобуцький.

Фатальний інцидент з керівником БДУ викликав гучну міжнародну реакцію. «Смерть Віталія Шишова жахлива. Як глава «Білоруського будинку в Україні» він допомагав тим, хто втік від переслідувань. Той факт, що білоруські активісти стають жертвами в третіх країнах - це серйозна ескалація», - написав у Twitter голова Європарламенту Давид Сассоли. За ходом розслідування вже пообіцяли ретельно стежити зовнішньополітичні відомства США, Франції та Австрії, яка до недавнього часу вважалася країною з чи не найбільш м'яким у Європі підходом до політики Мінська.

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська, яка була головним опонентом Лукашенка на виборах 2020 року, висловила співчуття близьким Віталія Шишова. «Білоруси не можуть бути в безпеці навіть за кордоном, поки є ті, хто намагається мстити їм і ховати правду, позбавляючись від свідків, - заявила вона. - Віталій Шишов допомагав білорусам - і його знайшли повішеним на території іншої країни. Як і захоплення заручників стався на борту літака (компанії Ryanair, який примусили до посадки в Мінську - ред.) іншої країни. Як і спроба примусово вивезти нелояльну спортсменку Христину Тимановську з іншої країни». Пані Тихановська також повідомила, що її офіс знаходиться на постійному зв'язку з МЗС України.

Підключився до історії і Христо Грозєв, розслідувач з британської групи Bellingcat. «Ми кілька днів працюємо над інформацією, що в Києві присутні співробітники ФСБ (Федеральної служби безпеки Росії - ред.), які якось інтегрувалися в опозиційні білоруські групи, що знаходяться в Україні», - заявив він в інтерв'ю радіостанції «Ехо Москви» і додав, що очолювана ним структура «вже направляє майже всі ресурси на розслідування цього вбивства».

У неформальних бесідах бувалі вітчизняні правоохоронці, коментуючи «справу Шишова», згадують дзеркальну історію - коли майже 20 років тому виїхав до Білорусі і нібито повісився Михайло Коломієць, редактор інформагентства «Українські новини», яким на той момент володів Валерій Хорошковський. У «бацьки» тоді винесли однозначний вердикт: самогубство...

У Білорусі відома низка випадків, коли активістів та журналістів знаходили повішеними. Найвідоміші інциденти стосувалися супротивників влади країни в особі багаторічного президента Лукашенка.

Трагедія Віталія Шишова нагадує історію ще однієї загадкової смерті. У серпні 2020 року, в розпал післявиборчих протестів, в Мінську пропав 28-річний Микита Кривцов - учасник акцій протесту і футбольний фанат. Через 10 днів його знайшли повішеним у лісопарку в одному з районів Мінська. За інформацією білоруського видання «Наша Нива», на тілі Кривцова були сліди побиття, проте за версією білоруського Слідчого комітету, він наклав на себе руки. Кримінальну справу за фактом смерті так і не порушили.

18 серпня минулого року - якраз в розпал протестів проти Олександра Лукашенка знайшли повішеним 29-річного директора військово-історичного музею Костянтина Шішмакова. Він працював в складі дільничної виборчої комісії під час президентських виборів і відмовився підписувати підсумковий протокол. Чоловіка знайшли з петлею на шиї в лісі в Гродненській області. Висновок слідства: самогубство.

3 вересня 2010 на власній дачі під Мінськом був виявлений повішеним відомий білоруський журналіст Олег Бебенін. Він був засновником і керівником першого і найбільшого в Білорусі опозиційного сайту «Хартія'97», а також ключовою фігурою в команді одного з кандидатів в президенти від опозиції на виборах в 2010-му - Андрія Санникова. Генпрокуратура тоді прийшла до висновку, що причиною смерті стало самогубство, проте рідні і знайомі Бебеніна категорично відкидали таку версію і вказували про наявність на тілі загиблого слідів фізичного насильства.

Прокуратура припинила «перевірку» за фактом смерті Бебеніна через кілька місяців після її початку, незважаючи на вимоги міжнародних організацій і правозахисників про проведення належного розслідування.

Два роки по тому громадянин Швеції Томас Мазетті організував акцію, яка дістала назву «плюшевий десант» - він пролетів на літаку над територією Білорусі, скинувши над Мінськом близько 900 плюшевих ведмедиків з прикріпленими до них листівками з написом: «Ми підтримуємо боротьбу Білорусі за свободу слова». Як розповів журналістам Мазетті, на такий політ він зважився саме після прочитання статті про загадкове «повішення» Бебеніна...

Очевидно, що «плюшевою» історія з загибеллю Шишова не стане, про що свідчить різка реакція цивілізованого світу. І, очевидно, розуміючи це, на Банковій після множинних «зашкварів» навчилися, нарешті, проводити роботу над помилками. У Зеленського, незважаючи на резонанс міжнародного масштабу, викликаний смертю Віталія Шишова, без будь-яких конспірології і інших «спецефектів» вустами прес-секретаря президента Сергія Никифорова сухо констатували: «Ми уважно стежимо за висновками поліції, президент тримає цю справу на контролі. Нам дуже важливо показати, що Україна підтримує народ Білорусі і нам дуже важливо, щоб ті білоруси, які після подій літа і осені минулого року приїхали в Україну, відчували себе в безпеці. Ми покажемо і доведемо, що для нас це важливо».

Втім, незважаючи на адекватну ситуації реакцію української влади, очевидно, що оповита багатьма дивацтвами загибель Віталія Шишова, незалежно від результатів розслідування, принесе репутаційні втрати України. Занадто багато за останні роки у нас було цілком очевидних замовних вбивств, замахів і екстрадиції ворожим державам.

Під час вчорашнього брифінгу керівника Нацполіціі Ігоря Клименка, спікер департаменту комунікацій МВС, колишній телевізійник-розслідувач Артем Шевченко, так і не дочекавшись питань від журналістів, як би «випадково» вирішив озвучити певну статистику. За його словами, за півроку 2021-го кордон України на в'їзд перетнуло 115 тисяч громадян Республіки Білорусь, в карантинному 2020 м - 465 тис, а в 2019 - 2 млн. 340 тисяч.

Зрозуміло, що Шевченко ніби підводить до того, що суто фізично українська поліція не може охороняти всіх білорусів, які приїжджають в нашу країну. І тут, треба визнати, ситуація неоднозначна. З одного боку, безглуздо, наприклад, брати під «приціл» умовну бабусю з Гродно, Ліди або Вітебська, що приїхала погостювати до родичів в Україну. Тобто коло осіб, які можуть в силу своєї діяльності стати «мішенню» для вбивства, значно вужче. Однак з іншого боку, повністю перешкодити роботі спецслужб іноземних держав неможливо в принципі. Тут варто нагадати, що демонстративно-зухвалі вбивства опозиціонерів відбувалися і в таких країнах з сильною у всіх сенсах силовою і розвідувальної вертикаллю як Великобританія та Німеччина.

Але в нашому конкретному випадку, якщо мова йде про білорусів - втікачів від режиму, дуже показовим є порівняння тактики офіційних Києва та Варшави. Польща створила і багато років фінансує за бюджетні кошти телеканал «Белсат», а також надає всебічну допомогу білоруським політемігрантам. Іншими словами, поляки фактично реалізують політику прометеїзму - підтримку опозиційних рухів в Білорусі - щодо свого східного сусіда. Позиція ж України зводиться до запізнілих реакцій за фактом того чи іншого інциденту.

У цю канву відмінно вписується свіжа історія з білоруською спортсменкою Христиною Тимановською, яку відразу ж після скандалу, посольство РП в Токіо, попередньо і дуже оперативно видавши гуманітарну візу, взяло під свою «залізну» захист. І сьогодні можна сперечатися з ким завгодно і на що завгодно, що дівчина, опинившись в Польщі, буде в цілковитій безпеці. А про те, які превентивні заходи вживають і вживають в принципі українські правоохоронці щодо чоловіка легкоатлетки, 25-річного Арсенія Зданевича, який відразу ж після інциденту на Олімпіаді оперативно прибув в Україну, ні в Монастирського, ні у Баканова, ні у Венедиктової не повідомляють. Взагалі, складається стійке враження, що зараз чи не всі численні силові структури країни разом узяті зайняті боротьбою за «тушку» скандального судді Чауса і не знаходять часу для виконання однієї з ключових своїх функцій - контррозвідувальної.