«Слуги» на виданні: чи піде Зеленський на союз з опонентами заради нової більшості

Коли вся країна живе в чужому і невідомому раніше затяжному карантинному режимі, центральні та регіональні влади, навпаки, працюють в режимі нон-стоп. І вкрай важливу, якщо не сказати - ключову функцію в загальнодержавному механізмі відіграє Верховна Рада, яка вносить точкові правки до вже діючих законодавчих актів і стверджує нові закони з нуля з тим, щоб мінімізувати всілякі соціально-економічні загрози, викликані коронавірусом.

Очікувалося, що парламентарії зберуться на позачергове пленарне засідання під завісу поточного тижня, однак як заявив вчора спікер Дмитро Разумков, раніше понеділка, 13 квітня, власники мандатів не приступлять до роботи за законодавчим верстатом. І хоча головною причиною пленарно-тимчасової відстрочки керівництво ВР називає необхідність ознайомитися з урядовими ініціативами по перекроювати бюджету, насправді процес застопорився через так званий «антиколомойський» законопроект, до якого внесено рекордні 16 тисяч з гаком правок. Ухвалення документа в цілому, як відомо, відкриває дорогу до отримання траншів Міжнародного валютного фонду (МВФ), завдяки яким влада планує максимально пом'якшити кризові удари по економіці і, відповідно, соціальній сфері. Якщо рухатися за виписаною регламентом процедури, то розгляд документа може затягтися на півроку...

Зрозуміло, що Зе-команду та інших прихильників закону про банках це не влаштовує, і вже зараз в парламенті зареєстровані законопроекти, що зводять нанівець «роздрібний» розгляд правок, переважна більшість з яких - відвертий спам. Наприклад, нардеп від «Слуги народу» Дмитро Чорний пропонує в одній зі своїх 1781 правок привласнити закону назву «Антиколомойскій». Так і назвати: «Закон України «Антиколомойський». Екс-депутат Сергій Лещенко в зв'язку з цим, іронізує: «Звичайно, ідея не оригінальна, але все ж: самому нардепу тепер теж можна привласнити титул - «антинародний депутат України».

Антон Поляков - ще один «слуга», нещодавно виключений з фракції, вніс до законопроекту 6033 правки. Не приховуючи, що переважна більшість з них технічні, обіцяє відкликати їх в обмін на... перегляд вже ухваленого земельного закону і перенесення введення медреформи. Словом, Зе-вигнанець вдається до відвертого шантажу, на який навряд чи хтось піде.

Здавалося б, зараз у пропрезидентської команди в Раді є ресурс, щоб, по-перше, змінити процедуру розгляду проектів законів за допомогою групування багатотисячних правок в тематичні пакети, по-друге, щоб на виході продемонструвати результативне голосування. В даному конкретному випадку у «Слуги народу» є союзники з «Євросолідарності» і «Голосу», які перекривають готівковий голосовий дефіцит з лишком. Однак останні голосування в Раді чітко показали, що монобільшості де-факто більше немає. Є й інша проблема: позиція президента Володимира Зеленського теж вкрай нестабільна, і незрозуміло, чи піде він на те, щоб разом з ЄС і «Голосом» все-таки ухвалити зміни до регламенту. Результатом цього стало те, що в понеділок, 13 квітня, на засіданні Верховної Ради питання про банки ми, швидше за все, не побачимо...

А тим часом фракція у президента потихеньку розсипається. У квітні ВР ще не збиралася в пленарному режимі, а ось в попередньому місяці було прийнято 25 законодавчих актів і тільки за 7 з них проголосувало 226 і більше нардепів від «Слуги народу». Таким чином, СН провалила голосування 70% парламентських рішень. Очевидно, що в умовах колосальних пост карантинних викликів, будь-яка пробуксовка в роботі єдиного законодавчого органу чревата для всієї країни, м'яко кажучи, вкрай негативними наслідками. У зв'язку з цим виникає закономірне питання про подальше форматі роботи правлячої «Слуги народу». Який варіант оберуть «слуги»: заявлять про фактичну відсутність монобільшості і укладуть з певними фракціями коаліційний союз, або ж будуть ситуативно шукати партнерів під кожен окремо взятий закон?

«Зараз в парламенті є монобільшість, за рішеннями якого діє уряд. Тобто, монобольшінство не розвалилося і показує дуже багато ефективних голосувань. Інше питання, що є певні моменти, коли окремі «слуги» встають в «позу». Наприклад, це стосується «антиколомойського» законопроекту. У депутатів вклали гроші, ось вони тепер і відпрацьовують Коломойському гроші, наплювавши на країну з високої вежі. Разом з тим, не бачу підстав говорити про необхідність кардинальної зміни коаліційної архітектури - просто у представників монобільшості з різних питань різні точки зору, ось і все. Це не трагічно і не катастрофічно, тому що вони по кожному законопроекту успішно шукають союзників, то там, то там», - зазначає в розмові з Lenta.UA політтехнолог Денис Богуш. До реального розвалу монобільшості, переконаний експерт, ще дуже і дуже далеко.

Кардинально не згоден з колегою політолог Тарас Березовець, який переконаний, що де-факто ніякої монобільшості в парламенті вже немає: «Монобільшості немає і це всім очевидно, але Зеленському не можна визнавати той факт, що він програв і люди, яких він на своєму рейтингу привів в Раду, «кинули» його і зараз вирішують свої бізнесові питання в інтересах українських олігархів», - каже Березовець в коментарі Lenta.UA. На його думку, якби Володимир Зеленський був більш досвідченим політиком, він би на тлі того, що Україна входить в період економічної рецесії, на яку накладаються і «карантинні» виклики, розділив політичну відповідальність з іншими гравцями.

«Якщо президент залишиться фактичним керівником ілюзорної більшості в парламенті, весь вантаж надалі ляже на нього. Звичайно, йому вигідніше було б сформувати коаліцію з іншими політичними силами. Тут два варіанти. Перший і найменш ймовірний - це коаліція з Медведчуком. Чому малоймовірний? Тому що Росія в її нинішньому стані не спроможна вирішити фінансові проблеми Зеленського. Другий варіант - створити коаліцію з ЄС, «Голосом» або «Батьківщиною». Складний варіант для президента, з огляду на його неприязнь до Петра Порошенка, однак з іншого боку, це значно спростило б процедуру отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій. До того ж, така коаліція зробила б ту ж «Євросолідарність» і «Голос» винними в економічних проблемах країни. Але я не думаю, що президент піде на це, і в підсумку факт розпаду монобільшості не буде визнаний, а союзників з різних таборів будуть шукати ситуативно», - резюмує політолог.

Тобто, якщо слідувати логіці Тараса Березовця, для Зеленського зараз було б вигідно піти на укладення офіційного коаліційного союзу з опозиційними фракціями, зокрема, з ЄС.

А ось політолог Віктор Небоженко, навпаки, вважає, що колишні політичні противники Зеленський і Порошенко, які часто без проблем знаходять спільну мову - це неправильно. «В європейській політиці так не прийнято. Я собі не уявляю, щоб Ернст Тельман - лідер комуністів Німеччини голосував разом з лідером нацистів Гітлером. Але у нас реалії інші, тому, швидше за все, ми станемо свідками того, як Порошенко і Зеленський далі голосуватимуть в рамках ситуативної коаліційної «ширки», - говорить Небоженко.

Разом з тим, експерт не виключає загалом абсолютно екзотичного сценарія, коли парламентські команди чинного і колишнього президента спочатку будуть голосувати в унісон, а в резульатті, з подачі «Зе», Порошенка заарештують.

«Звичайно, набагато краще, коли є стійка і надійна коаліція, але створення коаліції різними політсилами в умовах України - це далеко не завжди шлях до ефективності. У нас є приклад коаліційної співпраці «Народного Фронту» і БПП, які часто не голосували синхронно. Більшість знакових рішень приймалися після дуже складних консультацій, переговорів і взаємних поступок. Тому якщо зараз створити якусь широку коаліцію, це не гарантуватиме того, що якість роботи парламенту стане кращим. Найбільш оптимальний, на мій погляд, варіант - це збереження нинішнього стану речей і подальші ситуативні голосування «Слуги народу» з іншими фракціями», - ділиться з Lenta.UA своїм баченням ситуації у Верховній Раді політолог Петро Олещук.

Тобто, формально, на думку більшості експертів, в парламенті і далі буде існувати однопартійна більшість, яка в реальності змушена спиратися на підтримку опозиційних фракцій. Голосові конфігурації при цьому можуть бути самі різними. Однак тимчасові союзи, наприклад, з «Євросолідарністю», як вважає Віктор Небоженко, можуть сильно вдарити по рейтинговим позиціям діючого президента, тому що «електорат Порошенка - маленький, але ядерний і «з'їсть» будь-яку його дію, а виборець Зеленського - масовий, але дуже пухкий»...

Наталія Ромашова