Угорщина та мовне питання

Читаю книгу «Австро-Угорщина. Доля імперії», і там зустрів цікавий фрагмент щодо угорців. Виявляється, лише близько 200 років тому існувала загроза, що угорська мова зникне зовсім або практично вийде з ужитку, як це сталося з ірландською. Для сприйняття угорська була надто складною, на інши європейськи мови була зовсім несхожа, і сприймалася сусідніми народами, як тарабарщина. Говорити угорською соромилися навіть угорські еліти, які користувалися німецькою. А австрійці взагалі глузували з угорської мови.

Наприклад, австрійський драматург Франц Грільпарцер 1840 року писав: “Угорська мова не має майбутнього. Її ідіоми не відповідають європейським поняттям, поширення цієї мови обмежено кількома мільйонами переважно неосвічених людей. Якби Кант написав "Критику чистого розуму" угорською, у нього не знайшлося б і трьох читачів. Угорець, який говорить тільки угорською, залишиться мужланом, навіть якщо має визначні здібності”.

Лише через 8 років після цього сталася Угорська національна революція. А років через 25 уся угорська еліта вже говорила угорською і вимагала рівних прав, що й вилилося у створення Австро-Угорщини. Сьогодні угорці й уявити не можуть, що їхньої мови та держави могло взагалі не бути.

Лише за 20 років «мова мужланів» стала престижною та загальновживаною. Наразі бачимо схожі процеси і в Україні. Скільки не намагалися російські шовіністи оголосити українську «мовою селюків» - вона повертається до всіх сфер життя. Якщо усе робитимемо правильно - через 20 років і у нас усюди звучатиме українська, і важко буде згадати, що колись було інакше.