Українські аграрії втрачають гроші на експорті

За даними Ради з питань експорту продовольства (UFEB), в 2018 р. найбільшим споживачем української сільгосппродукції є Індія. Загальна сума вітчизняного експорту в цю країну склала $ 1,8 млрд. (Переважно - бобові, овес, соєва та соняшникова олія). 

На другому місці серед імпортерів - Китай, куди завезено продукції на $ 1 млрд. Найбільше було відвантажено в Піднебесну: кукурудзи (на $ 489 млн.), соняшникової олії (на $ 334 млн.) і молочної сироватки (на $ 11,3 млн.) 

Замикають п'єдестал Нідерланди, які активно імпортують українське м'ясо, їстівні субпродукти птиці, вершкове масло, кукурудзу, гречку і просо. Всього туди було поставлено товарів на $ 643 млн. 

«Щоб закріпитися на світовому ринку, вітчизняним експортерам необхідно розвивати виробництво продукції з доданою вартістю», - підкреслює аналітик UFEB Олександра Кіщук. 

Дійсно, за даними Держстату, в загальному обсязі поставок зернові культури в 2018 р. займали 14,4%, а ось продукція борошномельно-круп'яної промисловості - всього 0,4%. Готові продукти складають в експорті 6,1%, причому понад третину з них (2,3%) припадає на залишки і відходи харчової промисловості. 

Україна вже давно є одним зі світових з лідерів по виробництву і експорту соняшнику і соняшникової олії, ячменю, ріпаку, кукурудзи, меду і сої. Але біда в тому, що глобальні цінові тенденції показують, що вартість сировини постійно знижується Так, зернові з 2010-го по 2016 р. подешевшали в середньому на 18%. 

Наприклад, Нідерланди, які знаходяться в топ-3 імпортерів вітчизняної сільгосппродукції, використовують українські товари, в основному для подальшої переробки, створення продуктів з більш високою додано вартістю і перепродажу їх на високоліквідному ринку ЄС. Не випадково голландці експортують продуктів харчування в два рази більше, ніж виробляють всі їх фермери разом узяті.

Як раніше повідомляла Lenta.UA в керівництві вітчизняного АПК відбулися перестановки. Втім, від нового в.о. міністра Ольги Трофімцевої експерти не очікують якихось кардинальних проривів.

Максим Моргун, Lenta.UA