Ускладнити життя вже зараз: чого досягне голова НБУ Пишний, пропихаючи обмеження переказів

Ускладнити життя вже зараз: чого досягне голова НБУ Пишний пропихуючи обмеження переказів

Українські банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Зроблено це було з-під палки: цим питанням активно опікувався голова Нацбанку Андрій Пишний. Про те, як обмеження, введені банками, насправді вплинуть на ситуацію з переказами коштів і хто постраждає найбільше, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Як відомо, 10 грудня Меморандум уклали АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк» (monobank), а також дві банківські асоціації: Незалежна асоціація банків України (НАБУ) та Асоціації українських банків (АУБ).

Запроваджено обмеження на вихідні перекази з картки на картку без документального підтвердження доходів:

Для клієнтів із «високим» рівнем ризику – до 50 тис. грн на місяць.

Для клієнтів із «середнім» і «низьким» рівнем ризику: з 1 лютого 2025 року – до 150 тис. грн на місяць, з 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.

Ліміт поширюється не лише на перекази з картки на картку, але й на перекази за реквізитами IBAN.

Показово, що головним публічним захисником ухвалення цих рішень став очільник Нацбанку Андрій Пишний. Що лише доводить той факт, що насправді ці обмеження були «відрежисовані» з будівлі на вулиці Інститутській.

«Ліміти, які зазначені в меморандумі стосуються виключно клієнтів, які не надали документальне підтвердження своїх доходів, особливо визначених як «високоризикові». По суті, не мають жодних документів! Останніх, за оцінками банків, не більше 1% від усієї клієнтської бази. Так, всього 1%, але саме вони активно залучені в мережі «дропів» та є основою цього мільярдного «дроп“-трафіка», — пояснив Пишній.

Експерти вже прямо говорять: насправді основними постраждалими від цих рішень стануть не шахраї, а звичайні люди. І їх буде далеко не один і не два відсотки.

Справа в тому, що різні схемники дуже швидко знайдуть (якщо вже не знайшли) обхідні шляхи. А варіантів обійти систему – чимало. По-перше, нікуди не ділися можливості перевезення старої-доброї готівки. По-друге, наявність криптовалют, які проходять повз моніторинг банків, робить подібні заборони марними. І нарешті, по-третє, сам «дропінг» (фактично – купівля банківських карток у інших людей) навряд чи зупиниться: бажаючих продати свої картки і отримати за це копійку – тисячі і тисячі. Просто тепер для потрібної місячної суми треба буде купити більше карток.

Тож не дивно, що низка фінансових експертів сходяться на думці, що реальні проблеми можуть виникнути хіба що у звичайних людей, а максимальне закручування гайок з боку Нацбанку (який усіляко намагається продемонструвати, нібито не причетний до даної банківської ініціативи) призведе до подальшого переведення розрахунків у готівку, криптовалюту та зменшення донатів на ЗСУ. Також можуть виникнути проблеми з переводами коштів з-за кордону.

Журналіст Сергій Лямець переконаний, що банки висунули дану ідею не за власною ініціативою, а під примусом регулятора, який таким чином спробував "відхреститися" від непопулярного рішення, знявши з себе будь-яку відповідальність.

«За офіційною версією, банки самі зібралися та висунули ідею створити проблеми, собі та клієнтам… Як це завжди відбувається [за комунізму] в ефективних управлінців, які мріють стати президентами України, - справа була жодним чином не добровільна. Пишний залякав банки штрафами. Вони і так вже штрафи платять наче податки, і навіть закладають до бізнес-планів. Ще не знають, за що саме, - але вже знають, що будуть оштрафовані. Тому заздалегідь пишуть, що готові витратити на штрафи, скажімо, 10 мільйонів. Зауважте, 10 мільйонів - це ще нормально. Бо для того, аби тебе оштрафували на 10 млн, а не на 100 – маєш «занести» куди треба», - пише експерт.

З ним погоджується економіст Олександр Савченко.

«І нема ще консенсусу, як контролювати ці банківські перекази. Очевидно, що це штовхає людей в готівку і в криптовалюту. А ось готівка і криптовалюта абсолютно не корисні українській економіці", - зауважує економіст Олександр Савченко.

У свою чергу, економіст Володимир Компанієць говорить про те, що це стане ударом по клієнтах самих банків.

«Банки замість закриття дірок в своїх бізнес-процесах, які дозволяють ганяти брудні гроші через картки «дропів», вирішили вдарити по всіх клієнтах. Ефективність дій буде аналогічна забиттю цвяхів айфоном останньої моделі – забити цвях можна, але...», - зазначає фахівець на своїй сторінці у Facebook.