Австрійський інженер-хімік Олександр Вінербергер, який працював в 1930-і на синтетичній фабриці в Харкові, таємно зробив близько 100 знімків, які закарбували жертв Великого Голоду.
Фотографії Вінербергера стали одними з перших свідчень Голодомору — в Європі їх опублікували в середині 1930-х. Його знімки залишаються основними і практично єдиними фотодокументами цієї трагедії, — повідомляє «Історична правда».

Олександр народився у Відні в чесько-єврейській родині, закінчив Віденський університет, під час Першої світової війни був мобілізований і потрапив у російський полон. У 1917-му австрієць дістався до Москви, де з друзями заснував хімічну лабораторію. Спроба втечі вже з Радянської Росії до Австрії за підробленими документами не вдалася — Олександр був заарештований ЧК і кілька років провів в камері на Луб'янці за звинуваченням у шпигунстві. Там оцінили його навички хіміка і використовували в якості інженера на виробництві лаків і фарб.
У 1928-му вперше після полону він відвідує рідних у Відні і одружується з Ліллі Ціммерман. Після повернення в Москву з іноземця знімають обмеження та дозволяють дружині переїхати в Радянський Союз. На початку 1930-х років Вінербергер займав керівну посаду на хімічному заводі в Москві, а в 1933-му був направлений до Харкова, де працював технічним директором на синтетичній фабриці. Тут він і став свідком жахливих наслідків Голодомору, які зафіксував за допомогою своєї камери Leica.

Попри загрозу арешту, він знімав черзі голодних людей у продуктових магазинів, зголоднілих дітей, трупи, що лежать на вулицях, масові поховання. Виїжджаючи до Відня в 1934 році, інженер переправив негативи дипломатичною поштою через посольство Австрії. Згодом вони були передані кардиналу Інніцеру, який разом з генеральним секретарем Міжнародного конгресу національних меншин Евальдом Амменде представив їх Лізі Націй.
У 1935-му вийшла книга Амменде «Чи повинна голодувати Росія?» з фотографіями Вінербергера, щоправда, без вказівки авторства через побоювання за безпеку Олександра.

Йому вдалося уникнути переслідувань нацистів, а в 1939 році інженер видав в Австрії власну книгу спогадів про життя в Радянському Союзі, в якій два розділи присвячені Голодомору. Будучи різко антирадянськи налаштованим, в кінці війни Вінербергер обіймав посаду зв'язкового офіцера Російської визвольної армії. Після війни він опинився в американській зоні окупації в Зальцбурзі, де і помер в 1955 році.
І ось, днями активісти українського пластового проекту «Врятуй могилу героя» за допомогою Івана Мачинського на комунальному цвинтарі Зальцбурга знайшли могилу Вінербергера і покрили її українським прапором.
На ілюстрації: могила Олександра Вінербергера. Фото: PLAST — Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich
Новини
У Києві виявили багатомільйонну схему розкрадання грошей «Укрзалізниці»
02:56 13 гру 2025.
Матернова: РФ не отримає доступу до своїх заморожених активів навіть через "задні двері"
22:45 12 гру 2025.
Туреччина різко відреагувала на удар по своєму судну у порту Чорноморськ
22:30 12 гру 2025.
Політтехнолог Бабак: Заяви Безуглої – елемент гібридної війни, спрямований на підрив віри та духу
22:15 12 гру 2025.
Заморожування російських активів у Євросоюзі стало безстроковим
21:45 12 гру 2025.
Оприлюднено графіки відключень світла у Києві завтра, 13 грудня
21:30 12 гру 2025.
Помер народний артист України
20:45 12 гру 2025.
Використання заморожених російських активів для фінансування України – "складне завдання", але можливе
20:30 12 гру 2025.
Росія виступає проти перемир'я на фронті
20:15 12 гру 2025.
Російські бойовики отримали по 15 років
19:55 12 гру 2025.
США, Китай та Росія обговорюють денуклеаризацію ядерної зброї
19:30 12 гру 2025.