Австрійський інженер-хімік Олександр Вінербергер, який працював в 1930-і на синтетичній фабриці в Харкові, таємно зробив близько 100 знімків, які закарбували жертв Великого Голоду.
Фотографії Вінербергера стали одними з перших свідчень Голодомору — в Європі їх опублікували в середині 1930-х. Його знімки залишаються основними і практично єдиними фотодокументами цієї трагедії, — повідомляє «Історична правда».

Олександр народився у Відні в чесько-єврейській родині, закінчив Віденський університет, під час Першої світової війни був мобілізований і потрапив у російський полон. У 1917-му австрієць дістався до Москви, де з друзями заснував хімічну лабораторію. Спроба втечі вже з Радянської Росії до Австрії за підробленими документами не вдалася — Олександр був заарештований ЧК і кілька років провів в камері на Луб'янці за звинуваченням у шпигунстві. Там оцінили його навички хіміка і використовували в якості інженера на виробництві лаків і фарб.
У 1928-му вперше після полону він відвідує рідних у Відні і одружується з Ліллі Ціммерман. Після повернення в Москву з іноземця знімають обмеження та дозволяють дружині переїхати в Радянський Союз. На початку 1930-х років Вінербергер займав керівну посаду на хімічному заводі в Москві, а в 1933-му був направлений до Харкова, де працював технічним директором на синтетичній фабриці. Тут він і став свідком жахливих наслідків Голодомору, які зафіксував за допомогою своєї камери Leica.

Попри загрозу арешту, він знімав черзі голодних людей у продуктових магазинів, зголоднілих дітей, трупи, що лежать на вулицях, масові поховання. Виїжджаючи до Відня в 1934 році, інженер переправив негативи дипломатичною поштою через посольство Австрії. Згодом вони були передані кардиналу Інніцеру, який разом з генеральним секретарем Міжнародного конгресу національних меншин Евальдом Амменде представив їх Лізі Націй.
У 1935-му вийшла книга Амменде «Чи повинна голодувати Росія?» з фотографіями Вінербергера, щоправда, без вказівки авторства через побоювання за безпеку Олександра.

Йому вдалося уникнути переслідувань нацистів, а в 1939 році інженер видав в Австрії власну книгу спогадів про життя в Радянському Союзі, в якій два розділи присвячені Голодомору. Будучи різко антирадянськи налаштованим, в кінці війни Вінербергер обіймав посаду зв'язкового офіцера Російської визвольної армії. Після війни він опинився в американській зоні окупації в Зальцбурзі, де і помер в 1955 році.
І ось, днями активісти українського пластового проекту «Врятуй могилу героя» за допомогою Івана Мачинського на комунальному цвинтарі Зальцбурга знайшли могилу Вінербергера і покрили її українським прапором.
На ілюстрації: могила Олександра Вінербергера. Фото: PLAST — Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich
Новини
РФ вдарила по критичній інфраструктурі на Житомирщині
14:13 13 січ 2026.
США попередили Іран, що терпіння Трампа не безмежне
13:15 13 січ 2026.
Окупанти продовжують обстрілювати Одесу
12:12 13 січ 2026.
США звинуватили РФ у ескалації війни проти України
11:12 13 січ 2026.
Росія купила іранських ракет на $3 мільярди
10:15 13 січ 2026.
Майже 300 дронів та 25 ракет атакували Україну цієї ночі
09:36 13 січ 2026.
Кількість загиблих під Харковом продовжує зростати
09:15 13 січ 2026.
ELTRA Ukraine та BBG Energy підписали угоду про стратегічне партнерство
08:44 13 січ 2026.
У Києві чоловікам пропонували за 14 тисяч бронь від мобілізації
04:38 13 січ 2026.
На Львівщині виявили масштабні незаконні рубки майже на 10 мільйонів
02:43 13 січ 2026.
В Івано-Франківську водій побив битою комунальника
23:55 12 січ 2026.