В Іраку розпочалася революція «садристів»

1 серпня до столиці Іраку Багдад було введено урядові війська. Більшість високопосадовців вже залишила країну. Велику кількість доріг, що ведуть до центру Багдада, перекрито. На вулицях виють поліцейські сирени. Глава військової розвідки Іраку перейшов на бік протестувальників. Про це повідомляють місцеві ЗМІ та Newsru Israel.

Прихильники шиїтського богослова Муктади ас-Садра, які 30 липня взяли штурмом будівлю парламенту Іраку, заявили, що не залишать його, доки не буде знайдено прийнятну для них кандидатуру на посаду глави уряду. Цю посаду зараз обіймає представник шиїтської громади.

У суботніх сутичках постраждало близько 125 осіб: 100 маніфестантів та 25 поліцейських. Інформація про двох убитих не підтвердилась. Голова парламенту Мухаммад аль-Халбусі оголосив про зупинення його діяльності на невизначений термін.

Глава протестувальників Муктада ас-Садр назвав подію лише першим етапом боротьби і закликав іракців підтримати «стихійну революцію». Його прихильників називають «садристами».

У червні депутати-садристи склали на знак протесту депутатські мандати, але їхнє місце у парламенті, згідно з конституцією, посіли кандидати, які посіли друге місце на виборах. Від цього виграли проіранські політичні партії, які висунули на пост прем'єр-міністра Іраку кандидатуру Мухаммеда Шияха ас-Судані. Націоналістично налаштовані «садристи» виступають проти його обрання.

Лідер «садристів» Муктада Ас-Садр виступає проти посилення іранського та американського впливу. Він є організатором "Армії Махді", яка атакувала бази США та НАТО на території Іраку. Його прихильники посіли перше місце на парламентських виборах, що відбулися в жовтні 2021 року, заручившись 73 мандатами. Коли фракції, що орієнтуються на Іран, завадили створити уряд, депутати подали у відставку. Ас-Садр також виступає за виведення військ США та НАТО з Іраку.

Відносини між "садридистами" (шиїти за національну державу) та прихильниками «Хашд аш-Шаабі»/«Сил народної мобілізації» (шиїти Іраку, які виступають за зближення з Іраном) різко зіпсувалися у 2019 році. Новий виток ескалації виник після рішення Ердогана розпочати військову операцію Туреччини проти курдів на півночі Сирії.

Експерти зазначають, що хвилювання в Іраку завадять стабілізації світових цін на нафту та порушать плани Ірану та Китаю щодо розвитку великомасштабних інфраструктурних проектів у регіоні. Зокрема, ускладнять реалізацію ініціативи "Один пояс – один шлях".

До початку протестів у травні Ірак експортував до 3,3 млн барелів нафти на добу.

Фото: tg-канал