В український прокат вийшов 25-й фільм кінобондіани «Не час помирати»

Щось в цьому році нам не щастить з фільмами, світові прем'єри яких відкладали через пандемію коронавірусу. «Чорну вдову» зі Скарлетт Йоханссон називали найбільш очікуваним фільмом року, а вона в підсумку ледь себе окупила. «Не час помирати» такий фінансовий крах очікує навряд - занадто багато у кінобондіани шанувальників. Але те, що 25-й фільм з Джеймсом Бондом, який відклали під час пандемії чи не першим, явно не найкращий фільм як кінобондіани в цілому, так і кінобондіани з Деніелом Крейгом у ролі агента 007 - це очевидно.

До ручі, наївно говорити, що, мовляв, Крейг «привніс в образ Бонда нові нотки». Крейг, починаючи з Casino Royale, лише зіграв те, що «привнесли» в кінобондіану сценаристи і режисер. А їм це довелося зробити тому, що вона перетворювалася в пародію на саму себе. І щоб перетворити агента 007 з ходячого (точніше - бігаючого стрибаючого і стріляючого) манекена в людину, йому додали нові «людські» нотки. Причому з кожним новим фільмом за участю Крейга їх ставало все більше - і в результаті вийшло, скористаємося формулюванням Фрідріха Ніцше, що стосується іншої теми, «занадто людське».

Єдине, що залишилося від колишнього Бонда в 25-му фільмі про нього - звична погоня зі стріляниною і нечуваними трюками на самому початку стрічки та знамените замовлення бармену фірмового коктейлю «Shaken, not stirred». Замість звичних «дівчат Бонда», до яких він був взагалі-то байдужий, а їм доводилося розплачуватися на зв'язок з ним власними життями, у агента 007 з'явилася постійна кохана Мадлен у виконанні Леа Сейду. Більш того - в «Не час помирати» у Бонда ще й виявляється їх з Мадлен п'ятирічна дочка. Тут ще треба відзначити, що в епізоді на Кубі відмінно зіграла чарівна Ана де Армас - але не «дівчину Бонда», а, скоріше, партнерку на завданні.

Зате з кінобондіани зникло одна з головних її особливостей - красиві пейзажі міст, куди переїжджав Бонд. Їх було кілька в кожному фільмі, причому знімали їх так, щоб вони вражаюче виглядали на великому екрані. В «Не час помирати» від усього цього залишилися тільки Лондон (куди ж без нього), маленьке і дуже гарне італійське містечко і обшарпана Куба (знову ж-на початку фільму). Час від часу режисер як би починає пам'ятати, що знімає кінобондіану - і з'являється якийсь вражаючий кадр, знятий з пташиного польоту.

Хтось скаже - ну і добре, що Бонд перестав бути «фанерним» персонажем і став схожим на людину. Але тоді виникає питання - а чим тоді він відрізняється від численних ролей Сильвестра Сталлоне, Жан-Клода Ван Дамма і Арнольда Шварценеггера в їх кращі роки? Та нічим, хіба що не дотягує до їх фізичної підготовки.

Загалом, те, що Деніел Крейг йде на пенсію, правильно - в початкових кадрах фільму він на великих планах здається навіть старшим за свої реальні роки. Але і тому Джеймсу Бонду, якого грав Крейг, з'являтися на кіноекрані вже не варто (ну, він і не з'явиться - дозволимо собі один спойлер) - він себе вичерпав. Франшизу треба перезапускати заново, як це було вже не раз.

Фото: Деніел Крейг і Ана де Армас у фільмі «Не час помирати» Twitter