В український прокат вийшов американський фільм жахів «Пекельне пекло»

Український прокатний варіант назви стрічки креативністю не блищить, як, втім, і оригінал Bloody Hell. Та й сам фільм, про що треба чесно попередити потенційного глядача, аж ніяк не шедевр в жанрі «хоррор». Тут, до речі, варто зауважити, чому стрічок цього жанру знімають так багато. По-перше, тому, що у них є свій вузький, але стійкий сегмент споживачів. (Але і в цьому вузькому сегменті «Пекельне пекло», можливо, сприймуть не все - про це нижче). По-друге, вони дешеві у виробництві - всього одне-два місця зйомок, кілька декорацій і відсутність знаменитих і, отже, високооплачуваних, акторів. (Ось це в «Пекельному пеклі» є). По-третє, оскільки зірок, зміни декорацій і переїздів немає, їх знімають швидко - наприклад, класичну першу «Техаську різанину бензопилою» 1974-го року знімали, як розповідали самі учасники, 7 днів на тиждень по 16 годин на добу.

«Техаську різанину» ми тут згадали тому, що, як і в ній, головний герой «Пекельного пекла», потрапляє в сімейку канібалів - тільки не на півдні США, а в Фінляндії, яку він сам вибирає для від'їзду після 8 років в'язниці. Історія, чому він опинився за гратами, неоднозначна - з одного боку він, колишній військовий, припинив пограбування банку, але, з іншого боку, на думку прокурора, проявив при цьому надмірну жорстокість, в результаті якої загинула одна із заручниць. Таку ж жорстокість, до речі, він проявить і в фіналі «Пекельного пекла».

В принципі, особливих претензій до фільму пред'явити не можна, якби не одна обставина. І це не вимога правдоподібності, хоча герой після того, як йому відрізали пилою ногу від гомілки, не тільки не помер від втрати крові, але навіть швидко прийшов до тями і здатний пересуватися. Обставина це полягає в тому, що «Пекельне пекло» знімалася як «чорна комедія», і ось тут-то і проблема - там, де глядачеві, за задумом режисера, має бути смішно, декого може просто нудити.

Фото: IMDb