Вчені з'ясували, що щури вміють танцювати під Моцарта

Більшість із вас, мабуть, знають це: якщо ви чуєте гарну пісню, ви рухаєтеся. Дослідники виявили, що це бажання є не тільки у людей, а й у щурів.

Сприйняття годинника та синхронізація в межах від 120 до 140 ударів на хвилину (BPM) поширені у людей і часто використовуються в музичних композиціях, пишуть автори в журналі Science Advances. Для свого дослідження дослідники вивчили фізичні рухи та активність нейронів щурів, щоб визначити їхню тактильну чутливість.

Для цього рухи голови щурів вимірювали за допомогою мініатюрного бездротового акселерометра, тоді як щурам програвалася музика. Експеримент повторювали три дні поспіль.

Наприклад, щури слухали «Сонату для двох фортепіано» Моцарта ре мажор на чотирьох різних швидкостях. Дослідники змогли помітити, що в деяких експериментах руху голови були синхронізовані з ударами і що ці рухи, ймовірно, були помітнішими в позі на двох ногах.

За інформацією, всього було представлено п'ять музичних творів: "Соната для двох фортепіано" Моцарта, "Born This Way" Леді Гагі, "Another One Bites the Dust" групи Queen, "Beat It" Майкла Джексона та "Sugar" групи Maroon 5. Кожен музичний твір двічі випадково програвався через динамік. Усі рухи в експериментальному сеансі записувалися камерою, розташованою за експериментальною ареною.

Ретельне вивчення рухів голови та нейронних записів показало, що щури демонструють яскраво виражену синхронізацію годинника та активність слухового центру в діапазоні від 120 до 140 ударів на хвилину, йдеться у дослідженні. Математичне моделювання показує, що це тимчасове коригування засноване на короткостроковому коригуванні. Результати підтверджують гіпотезу про те, що оптимальний темп для синхронізації годинника визначається постійною часом динаміки нейронів, яка зберігається у різних видів, а не видоспецифічної постійної часу фізичних рухів.

Фото: pixabay.com