"Веном 3", що вийшов в український прокат, розчарував

Прямо скажемо - добре, що франшиза про симбіота Венома і його мимовільного носія журналіста-розслідувача (у перших двох фільмах) Едді Брока у виконанні Тома Харді закінчилася. Добре тому, що вже в третьому фільмі, який тиждень тому вийшов на кіноекрани, вся ця історія настільки видихнулася, що за її творців було просто незручно - бо як добре починалося в першому фільмі...

Щоправда, кінокритики розкритикували всі три фільми франшизи, але ми з ними згодні (що буває нечасто) лише щодо третього. Вичерпавши золоту жилу взаємин Брока і Венома (у першому фільмі схожого на нетямущого кошеня з можливостями тигра), вони скотилися в стандартну тему кінокоміксів - лиходій Налл, творець симбіотів, ними ж ув'язнений у вічну в'язницю, посилає ксенофага, а потім і інших істот нижчого в порівнянні з симбіотами розряду, щоб здобути Кодекс, який його звільнить.

Кодекс, як і інші аналогічні предмети в кінокоміксах, при цьому чомусь заразом знищить і всю Землю, так що ставки високі. А оскільки Кодекс, власниками якого є Брок і Веном в одній особі, можна забрати у них тільки тоді, коли вони разом, Веном відокремлюється від Брока і наприкінці фільму, усю другу половину якого він разом з іншими симбіотами б'ється з ксенофагами, гине.

Фінал цей дуже нагадує фінал другого "Термінатора" і це не випадково - режисер Келлі Марсел, яка була сценаристкою двох перших "Веномів", ніби підморгує глядачеві - мовляв, не треба сприймати все це всерйоз. Для цієї ж мети у фільмі з'явилася сім'я літніх хіпі, що подорожують, і такі хіти 70- років як Wild Word від Кета Стівенса і Dancing Queen від ABBA.

Але фільм це не рятує.

Фото: IMDb