Відкриття стародавніх стін проливає світло на історію найдавнішої династії Китаю

Китайські археологи повідомили про значний прорив у своїх дослідженнях династії Ся (2070-1600 рр. до н. е.), найранішої відомої династії Китаю. Вони виявили утрамбовані земляні споруди, які, як гадають, є міськими стінами столиці династії Ся.

Результати дослідження були представлені на брифінгу Національного управління культурної спадщини, на якому також було відмічено інші недавні археологічні відкриття в країні, повідомляє Xinhua .

Утрамбовані земляні споруди, загальна довжина яких становить понад 2000 метрів, були розкопані у селі Гучен у провінції Хенань у центральному Китаї. Село Гучен розташоване прямо навпроти знаменитих руїн Ерлітоу, раніше розкопаного місця, яке археологи визначили як одне із столичних міст за часів династії Ся, через річку Лохе.

За словами археологічної групи, що вивчає руїни села Гучен, ймовірно, що ці споруди є довгоочікуваними міськими стінами столиці Ерлітоу.

Оскільки древні міста Китаю, як правило, були укріплені міськими стінами, відсутність міських стін на руїнах Ерліту стала недостатнім елементом головоломки, яку покоління китайських археологів намагаються розкрити.

Відкритий у 1959 році покійним істориком Сюй Сюйшеном, Ерлітоу, відомий як «найраніший Китай», має велику довідкову цінність для вивчення походження китайської цивілізації, виникнення королівств, регулювання древніх столиць та інших важливих питань, пов'язаних із розвитком китайської цивілізації. Його центральна площа зараз охоплює близько 3 мільйонів квадратних метрів.

«Нові знахідки розширили відому територію столиці Ерлітоу, надавши важливу інформацію про її спільне планування», — сказав Ван Вей, директор Інституту культурної спадщини та археології провінції Хенань, додавши, що ідентифікація міських стін значно змінить нинішнє розуміння міського та культурного розвитку.

Після розкопок у 2021 році на руїнах села Гучен було виявлено три рови (G1, G2 та G3) поряд із нещодавно виявленою землебитною стіною.

Культура Ерлітоу датується 3500-3800 роками. Вона отримала свою назву за руїнами Ерлітоу.

Керівник робочої групи з Ерліту при Інституті археології Китайської академії суспільних наук Чжао Хайтао зазначив, що рови G2 і G3, а також земляна стіна відносяться до того ж періоду, що і головні дороги, стіни та інші земляні споруди руїн Ерлітоу.

Рви та споруди з утрамбованої землі оточують руїни Ерліту зі східної та північної сторін. «Тому ймовірно, що це рови і міські стіни, що оточують столицю Ерлітоу», — додав Чжао.

За словами Чжао, наступним кроком археологів стане вивчення хронології та змін у розташуванні стародавнього русла річки Лохе, а також інших аспектів, щоб отримати більш детальну інформацію про рови та земляні вали.

Розкопки та дослідження, пов'язані з руїнами Ерлітоу та руїнами села Гучен, продовжуються.

Фото: pixabay.com