Відновлено надгробок легендарного князя, знищений в Києві у 1941-му

Князь Костянтин з православного роду Острозьких відомий як військовий і державний діяч Великого князівства Литовського. У 1500 році, коли почалася війна з Російською державою, саме князь Костянтин Іванович був поставлений на чолі литовської армії.

У 1506 році, як пише Карамзін — під загрозою в'язниці — князь погодився служити російському государеві. Отримавши сан боярина, він приніс присягу Василю III, але вже в наступному році порушив її, втікши до Великого князівства Литовського.

У наступні роки він успішно відбивав набіги татар і в нагороду за це, а також за заслуги в боротьбі з Москвою, був призначений паном віленським, увійшовши в коло вищої литовської знаті.

У 1512 році почалася чергова російсько-литовська війна, в якій князь Костянтин знову проявив себе. 8 вересня 1514 року в битві під Оршею Острозький розбив російські війська — в цій битві противник втратив близько двох тисяч убитими і полоненими. Після повернення в Литву князь був вшанований урочистим тріумфом.

30 листопада того ж року король Сигізмунд видав грамоту «вельможному (magnifico) Костянтину Івановичу князю Острозькому, каштеляну Віленському, старості Луцькому, Брацлавському і Вінницькому і маршалку Волинської землі» з дозволом звести дві православні церкви у Вільно — в ім'я Святої Трійці і в ім'я Святого Миколи.

25 березня 1522 король Сигізмунд I призначив Костянтина Острозького воєводою Віленським.

У лютому 1527-го князь завдав рішучої поразки татарам в битві під Ольшаницею. З цього часу Костянтин Іванович присвятив себе виключно господарської діяльності, звільняючи свої маєтки від королівських податей і зводячи нові церкви. Все це піднімало його престиж серед православного населення. Навіть піддані інших вельмож бігли у володіння Острозького і добровільно не погоджувалися повертатися до колишніх власників.

Костянтин Острозький помер 11 вересня 1530 року і був похований в Уcпенском соборі Києво-Печерського монастиря, де через півстоліття син князя поставив над могилою пишний надгробок. Ймовірний автор надгробка — майстер львівської школи Себастьян Чесек, всі експерти називають цю статую рідкісним зразком української пластики в дусі традицій італійського Відродження.

У 1910 році скульптуру хотіли перенести в музей військово-історичного товариства, але громадськість біла проти цього.

У 1931 — 1932 роках пройшла реставрація надгробка. Пам'ятник був знищений 3 листопада 1941 роки разом з усім Успенським собором. На початку 1990-х реставрували підземний некрополь Успенського собору, але лише недавно, як повідомив історик Олександр Алфьоров, було відновлено надгробок князя Костянтина Острозького. За допомогою кількох фото, гравюр і описів Борис Крилов і Олесь Сидорук відновили скульптуру до найдрібніших деталей.

На ілюстрації: відновлений надгробок. Фото: Олександр Алфьоров