Виконавиця головної ролі у фільмі "50 відтінках сірого" розповіла про хаос, що панував на зйомках

Література на теми БДСМ - тема надто специфічна, але якщо все ж таки звернутися до неї, то слід вкотре констатувати, що роман "50 відтінків сірого" та його продовження - аж ніяк, м'яко кажучи, не шедевр. Більше того, він і в своєму жанрі аж ніяк не перший, що легко зрозуміти, порівнявши його, наприклад, зі знаменитою "Історією О", написаною французькою романісткою Полін Реаж (насправді це псевдонім Анни Декло). Втім, це і зрозуміло - Анна Декло входила до французької літературної еліти свого часу, перекладала французькою мовою Івліна Во та Юкіо Місіму і була членом журі престижних французьких літературних премій. (Це, щоправда, не врятувало "Історію О" від дуже слабкої екранізації - але це тема іншої розмови).

На відміну від Декло, Е.Л. Джеймс була до того, як стати знаменитою (до речі, Декло, яка прожила до 90 років, 40 з них не зізнавалася в тому, що "Полін Реаж" - вона) асистенткою на британському телебаченні. Приблизно такого ж рівня еротичні фантазії її роману "50 відтінків сірого", що, як не парадоксально, спричинило його приголомшливий успіх. Втім, можливо, це не парадоксально, а саме логічно. Адже для домогосподарок, що покупали роман, фантазії Реаж були надто лякаючими й вишуканими. Ось Джеймс – в самий раз. І все б нічого, якби "50 відтінків сірого" не екранізували, що вилилося в дикувату історію, про яку зараз розповіла, як повідомляє The Hollywood Reporter, виконавиця головної ролі Анастейші Стіл Дакота Джонсон, якій тоді було всього 23 роки.

З режисером фільму якраз усе було нормально – ним стала Сем Тейлор-Джонсон, відома українцям як відеохудожник Сем Тейлор-Вуд. Відома тому, що 2007 року вона була в міжнародній групі художників, які представляли Україну на Венеціанській бієнале, і приїжджала до Києва (де, до речі, автор цих рядків взяв у неї велике інтерв'ю). З того часу вона перемогла рак, змінила прізвище (просто тому, що наново вийшла заміж) і, частково, професію.

І з останнім їй не пощастило, оскільки, за словами Дакоти Джонсон, Э.Л. Джеймс, яка була одним із продюсерів фільму, мала безпрецедентні права на контроль над зйомками. Схоже, що в кіно вона мало що розуміла, оскільки, як розповіла актриса, постійно вимагала, щоб у фільм увійшло якнайбільше епізодів з її роману, наприклад, внутрішні монологи, довгі і, м'яко кажучи, погано написані. Вилилося все це в результаті в хаос на знімальному майданчику - доводилося знімати одну і ту ж сцену кількома дублями, частина з яких повинна була задовольняти вимоги Джеймс, а частина (мабуть, вже за її відсутності на майданчику) - режисерському баченню Тейлор-Джонсон.

У результаті у фільм увійшов все ж таки другий варіант (хоча і він вийшов невдалим з творчої точки зору, як і "Історія О" - очевидно, такі речі просто не підходять для екранізації), але Тейлор-Джонсон за другу стрічку франшизи вже не взялася. На думку актриси - шкода, оскільки жіноча версія бачення цієї історії цікавіша за чоловічу. (Другий та третій фільм франшизи зняв Джеймс Фоулі).

Фото: Дакота Джонсон Pinterest