«Віскі з льодом». Як підводний човен, сівший на мілину, поставив СРСР на грань війни зі Швецією

На початку жовтня 1981 року С-363 вийшла в Балтійське море для несення бойового чергування на схід від датського острова Борнхольм. Командиру — капітану 3-го рангу Анатолію Гущину — було наказано не наближатися до територіальних вод іноземних держав ближче п'яти миль, тим більше, що на борту були дві торпеди з ядерним зарядом.

18 жовтня субмарина зачепила риболовецький сейнер, пошкодивши свою антену радіопеленгатора. Тоді ж став барахлити ехолот і радіонавігаційна система (РНС). Це були вагомі причини для припинення бойового походу, але командування вирішило не повертати човен. На біду, професійна підготовка штурмана виявилася вкрай слабкою, і С-363 все далі відхилялася від курсу.

27 жовтня човен сплив, і радіометрист доповів, що прямо по курсу — шведська берегова РЛС! Командир, зрозуміло, не повірив, хоча човен (як виявилося згодом) наосліп слідував по секретному шведському фарватеру. О 21:57 хвилин того ж дня на швидкості 7 вузлів С-363 вискочила на камені біля острова Турумшер.

Коли у капітана пройшов шок, екіпаж спробував зняти човен з мілини самостійно, але безуспішно. На наступний ранок місцевий рибалка з подивом побачив радянську субмарину з піднятим над рубкою прапором з серпом і молотом.

Йому не повірили, але після другого подібного повідомлення начальник штабу військово-морської бази в Карлскруна Карл Андерссон відправився на переговори з невдалими підводниками. Одночасно в МЗС Швеції був викликаний посол СРСР в Стокгольмі, а головком Швеції Леннарт Льюнг зустрівся з прем'єр-міністром країни.

Тим часом Гущин відмовився залишати підводний човен, а на допомогу С-363 була відправлена ескадра Балтійського флоту, що обурило шведів. Командувач ВМС Швеції отримав наказ в разі заходження у шведські води радянських кораблів відкривати вогонь з берегової артилерії.

На цьому тлі субмарина, що сіла на мілину, стала популярним туристичним об'єктом. Роззяви наймали прогулянкові катери і рибальські човни, щоб подивитися на С-363, у Карлскруні викупили всі місця в готелях.

31 жовтня командування бази ВМС скасувало звільнення всім військовослужбовцям, берегова артилерія зробила кілька холостих пострілів, а на найближчому до субмарини острівці висадилася група захоплення з 50 осіб. Командос були готові виконати наказ головкома Льюнга про захоплення С-363. Як пізніше розповідав на сторінках Svenska Dagbladet командир групи захоплення Турбйорн Елмінг: «Ми хотіли уникнути насильства. Перш за все, через гучномовці ми збиралися закликати екіпаж покинути човен і не чинити опору. У разі відмови ми повинні були діяти з застосуванням зброї. У рубці майже завжди стирчав замполіт Бесєдін. Він перебував під прицілом снайпера на відстані 78 метрів. Розпорядження про вибух він би не встиг віддати, снайпер би його зняв ще до цього».

1 листопада в ході радянсько-шведських переговорів було досягнуто згоди. Шведи погодилися зняти С-363 з мілини, якщо СРСР принесе офіційні вибачення і оплатить всі витрати на порятунок субмарини.

6 листопада шведський буксир «Ахілл» почав виводити С-363 в море. О 10:45 човен довели до межі територіальних вод і відпустили. Після «розбору польотів» Гущин був знятий з посади і направлений в берегову частину, а західна преса охрестила С-363 Whiskеy on the Rocks (віскі з льодом). За класифікацією НАТО назва радянських човнів цього типу перекладається як Whiskey.

7 листопада 1981 року човен своїм ходом повернувся на базу. Сім років по тому він був виключений зі складу ВМФ і пішов на металобрухт.

Раніше ми повідомляли, що біля узбережжя Гаваїв виявлена затонула американська субмарина.

Три затоплених нацистських підводних човни виявлені біля берегів Туреччини.

З дна морського. Флагман німецького флоту виявлений біля Фолклендських островів.

На ілюстрації: підводний човен С-363