Як завойовані беруть гору над завойовниками: історія про «помсту» коралів турецькому паші

Мандрівники-натуралісти середини ХІХ століття назвали місто Суакін «Венецією Червоного моря». Воно було розташоване на однойменному острівці біля узбережжя Судану і славилось своїми палацами, каналами та активним портом.

У давні часи Суакін був важливим морським транспортним вузлом: є низка посилань на проживання венеціанських купців у Суакіні в XIV столітті.

Зараз на місці порту та міста – руїни. Чому процвітаючий протягом п'яти століть Суакін несподівано занепав?

У 1860 році турецький правитель острова Ісмаїл-паша (1830-1895) наказав оновити стіни фортеці та будівель. Для цього на мілководді Червоного моря стали вирубувати коралові брили та завозити їх у порт для обробки.

Коралові поліпи розмножилися у гавані з теплою водою, розрослися і досить швидко зробили її непрохідною для суден.

На початку XX століття порт було вже важко пробиратися навіть човнам. Місто спорожніло і почало руйнуватися. Сліди каналів зараз ледве проглядаються серед пісків, нанесених з Африки.

Суакін розташований на західному узбережжі Червоного моря, приблизно за 61 км на південь від Порт-Судана на узбережжі Червоного моря, і приблизно за 780 км від столиці Судану Хартума.

(За матеріалами журналу "Екзо", серпень-вересень 2006)

Фото: Kulturologia