За два останніх роки атомна галузь України втратила близько двох тисяч фахівців

З кожним роком в Україні стає все менше кваліфікованих фахівців не тільки в області експлуатації підприємств ядерної енергетики, але зменшується також і кількість науковців, які займаються вирішенням проблем галузі. З одного боку, вік учених зростає, багато хто з них іде на пенсію або, на жаль, з життя, з іншого, - молодь сьогодні не прагне освоювати ядерну фізику й математику, всі хочуть бути юристами, фінансистами та стоматологами.

«Якщо раніше у нас, в Одеському національному політехнічному університеті (ОНПУ), за фахом «Атомна енергетика» набирали 20-30 осіб, то в цьому навчальному році (2018-2019) ледве набрали всього 9 осіб. Молодь не хоче йти в атомники. За даними Міносвіти і науки на всі атомні спеціальності в Україні у 2018 році подали заяви лише 221 чоловік, а надійшли на 1 курс ще менше. Наприклад, у Львівському політехнічному університеті на атомні спеціальності було прийнято 8 осіб, у Київському - ситуація трохи краща, там на атомні спеціальності були прийняті до 40 абітурієнтів», - уточнив професор Сергій Барбашев. Але для розвитку галузі цього дуже мало.

Для порівняння, професор звернув увагу на високу затребуваність і популярність професії атомника в Білорусії. Там, у ряді вузів Мінська було організовано навчання студентів за багатьох «атомними» напрямками. Йде серйозна підготовка національних кадрів у сфері атомної енергетики, в т.ч. за участю професорсько-викладацького складу з інших країн.

У той же час, зазначив професор, за останні два роки ядерна галузь України втратила висококваліфікованих, у тому числі ліцензованих, фахівців близько двох тисяч чоловік. «Сталося це з різних причин: хто звільнився, хто виїхав працювати за кордон, хто на пенсію вийшов. Важливо інше, що тотожної заміни їм сьогодні немає», - сказав учений. 

Дійсно, для того, щоб професійно підготувати кваліфікованого фахівця для роботи на АЕС потрібно затратити близько 8-10 років. У той же час, через неконкурентну заробітну плату фахівці-атомники з багатющим досвідом роботи на АЕС змушені їхати в інші країни, де їх знання цінують набагато більше. Так, на Білоруській АЕС, яка, до речі, ще не працює, середня зарплата в 3 рази вища, в Росії - у 5 разів, в Європі - ще вище. 

«Зрозуміло, якщо наші фахівці-атомники за кордоном будуть отримувати гідну зарплату, то назад вони повернуться не скоро. Все це говорить про серйозність кадрової проблеми у сфері ядерної енергетики України», - уточнив професор. На думку Сергія Барбашева, до тих пір, поки принципово не вирішиться питання з гідною заробітною платою, отриманням житла для молодих фахівців, відтік з української атомної галузі буде тільки збільшуватися.

«Зарплата атомників пов'язана з тарифом на електроенергію, що виробляється на атомних станціях, який мало не найнижчий у світі. У нас він, «атомний» тариф (трохи більше 55 коп. за 1 кВт / год), більше ніж в 3 рази менше «теплового». Я вже не кажу про сонячну й вітрову енергетику. Тут тарифи на вироблену електроенергію вище «атомного» набагато: більше ніж в 10 разів », - зазначив Сергій Барбашев. 

Таким чином, якщо не буде зроблено нічого принципового з приведенням тарифоутворення в енергетиці України до розумного співвідношення між різними виробниками електроенергії, Україна ризикує в найближчі кілька років не тільки втратити своїх висококваліфікованих фахівців атомній галузі, а й поставити на межу виживання всю галузь. А для цього необхідна лише політична воля керівництва країни.

Владислав Кордік, Lenta.UA