За все покірне мовчання всі ці роки – настав час платити

Ну що москвичі та пітерці.

Без зловтіхи скажу: війна вже у вас вдома.

Тому змалюю вам картинку нашої спільної проблеми завдяки вашій хунті в особі пу і всієї гоп компанії.

Україна живе у цьому вже вісім років, тож Welcome to the club.

Пишу я переважно для жінок. Тому що всі тяжкості в житті здебільшого падають на жінок.

Що таке 300 тис. мобілізованих та відправлених на війну в Україну.

- 75 000 дітей без батьків і невиразна фінансова перспектива для вдів та сиріт.

- 100 тисяч поранених та серед них інваліди.

Витрати на реабілітацію та довічне обслуговування тяжким тягарем ляже на ваші плечі.

- велика кількість полонених, за які сім'ям доведеться платити іпотеки до кінця війни або до обміну. Хочу нагадати, що полонені німці залишалися в СРСР до січня 1956 року.

- велика кількість засуджених росіян залишиться в Україні. Де загарбницька війна – там і військові злочини.

За все ваше покірне мовчання всі ці роки прийшов час платити.

P.S. Пару слів для мужиків, так між нами, чесно.

Ви точно впевнені, що збережете сім'ю і вашу красуню дружину, пробувши два чи три роки в полоні. Чи повернувшись інвалідом?

Ви не під гіпнозом? Вам точно потрібен Український Бердянськ замість відпочинку у Мілані?

Ви точно хочете відбудовувати у полоні Український Маріуполь чи будувати лазню на дачі?