Зеленський дав імпульс реформі конституційного правосуддя

Президент України Володимир Зеленський затвердив Стратегію розвитку системи конституційного правосуддя на 2021 - 2023 роки. Про це повідомляється на сайті глави держави.

Залучення міжнародних авторитетів

Президент пропонує змінити процедуру відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, включивши для перевірки їхньої компетентності і доброчесності в комісію міжнародних експертів.

Крім того, планується підключення міжнародних авторитетів в області права до конкурсного відбору для формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.

Перегляд "функціоналу" судової системи

Відзначається, що документ розширює функціональні і процесуальні можливості Верховного Суду.

Врівноважуючим елементом стратегії є "запровадження механізму захисту суддів Конституційного Суду від політичного та іншого тиску при прийнятті ними рішень і висновків".

Читайте також: В Україні сформувалася «каста» реформаторів, яка монополізувала контакти з ЄС

Середня і низова ланка судової вертикалі влади

Аудит системи місцевих судів повинен визначити їх проблеми та недоліки її функціонування.

У перспективі судову "горизонталь" хочуть "розвантажити" за допомогою введення інституту мирового судді. При цьому практики медіації повинні допомогти врегулювати окремі категорії справ ще на досудовій стадії.

Читайте також: В Україні суддів апеляційного суду уповноважили контролювати роботу розвідки

Матеріальні ресурси

Вищий антикорупційний суд планують забезпечити будівлею з приміщеннями та іншими необхідними ресурсами для збільшення розгляду справ. Йдеться про постійні приміщення, які відповідають будівельним нормам і стандартам безпеки.

Також будуть переглянуті методики визначення ставок судового збору для окремих категорій справ для полегшення доступу до правосуддя.

У резолютивній частині Стратегія розвитку системи конституційного правосуддя на 2021 - 2023 роки передбачає розробку Плану дій. Відповідальність за його створення покладається на Комісію з питань правової реформи разом з представниками органів центральної і місцевої влади, громадськості та експертів.

Читайте також: Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо закону про реформу КСУ

Передісторія

• КСУ і його судді опинилися в центрі уваги після скандального рішення 27 жовтня 2020 року про неконституційність відкритих електронних декларацій і деяких повноважень Національного агентства з попередження корупції. (Верховна Рада вже повернула повноваження НАЗК з уточненнями щодо перевірки суддів).
• 29 грудня 2020 року Зеленський підписав указ про відсторонення голови Конституційного суду Олександра Тупицького з посади судді КС. Пізніше Зеленський скасував указ про призначення Тупицького на посаду судді КС.

Читайте також: Колишній глава Судової адміністрації «замкнув усе фінансування на себе» (ДОКУМЕНТ)

• 19 січня 2021 року ДБР заявило, що повідомило про підозру у злочинах за ч.2 ст.384, ст.386 КК (завідомо неправдиві показання, з'єднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань) Тупицькому, хоча сам Тупицький заперечує його вручення.
• Тупицького підозрюють в підкупі свідка і введенні в оману суду у справі колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова і "Зуєвського енергомеханічного заводу".
• 10 червня шість суддів заблокували роботу КС, вимагаючи забезпечити присутність на засіданнях колишнього голови суду Олександра Тупицького.

Фото: УП