Знайомимося з новим елементом Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України

Якщо з деякими новими елементами Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України зустрічалися на практиві не всі, то такий елемент як традиція покриття дахів соломою та очеретом знайомий, мабуть, кожному українцеві старшого віку.

А молодь могла познайомитись з ним завдяки програмі, що, як повідомляє сайт Міністерства культури та інформаційної політики України, реалізується у Національному музеї народної архітектури та побуту України. Програма спрямована на дослідження та охорону традиційних технологій покриття хат, включаючи підготовку майстрів, які володіють цими стародавніми методами. Вона також спрямована на відновлення всього циклу процесу – від заготівлі матеріалів до самостійного покриття дахів, популяризацію екологічно чистих технологій та повернення їх до широкого використання.

Історично солома та очерети були основними матеріалами для покриття дахів у народному будівництві України. Для покриття дахів соломою використовували жито, яке спочатку жали серпами, зв’язували у снопи, а потім обмолочували ціпом. Очерет збирали восени або на початку зими, очищали, висушували та зв’язували у сніпки.

Для виконання покрівельних робіт у музеї запрошували народних майстрів-покрівельників із сіл, які мали відповідні знання й навички, що передавалися між поколіннями. Музейні працівники фіксували основи технології перекриття дахів, а одержані знання і вміння надалі застосовували на практиці, а також передавали своїм учням. Хоча принципи виконання покрівлі залишилися незмінними, сучасні засоби кріплення замінили традиційні лозу і мотузку на дріт.

Регулярно в музеї проводять як повне перекриття архітектурних споруд, так і частковий ремонт покрівель, зберігаючи історичний вигляд архітектурних об’єктів, що сприяє збереженню традицій народного будівництва. Програма діє з початку заснування музею у 1969 році та відповідає його меті — збереження і відтворення традиційної української архітектури, популяризація народних промислів і ремесел, а також дослідження народного мистецтва через історико-етнографічні регіони України. Оскільки архітектурні експонати музею перебувають у природному середовищі і зазнають атмосферних впливів, ця практика стала особливо актуальною в останні п'ять років.

Фото: МКІП