З’ясувалися причини краху останньої імператорської династії Китаю

Міжнародна група вчених визначила причини падіння династії Цін, яка правила Китаєм понад 250 років (з 1644 по 1912 рік). Про це повідомляє Plos ONE.

Раніше висувалися різні гіпотези: екологічні катастрофи, іноземні вторгнення, голод, повстання. Але жоден із цих факторів «не міг дати вичерпного пояснення».

Відомо, що у 1820 році економіка Китаю вийшла на перше місце у світі, на її частку припадало 32,9% світового ВВП. Однак за періодом сплеску настав занепад, і менш ніж за сто років династія Цін пала.

Автори нового дослідження проаналізували історичні джерела та виділили три ключові явища, що посилили соціально-політичну напругу. По-перше, у Китаї стався демографічний вибух. З 1700 по 1840 рік населення збільшилося в чотири рази. Це призвело до скорочення земель на душу населення та зубожіння сільських громад.

По-друге, зросла конкуренція за елітні посади. Кількість претендентів зростала, а кількість місць залишалося обмеженим. У результаті швидко виникла група незадоволених, що швидко збільшувалася. Саме з неї вийшли лідери Тайпінського повстання (1850–1864) – однієї з найбільш кровопролитних громадянських воєн в історії людства.

По-третє, збільшився фінансовий тягар на державу, пов'язаний з витратами на придушення заворушень, зі зниженням продуктивності праці на душу населення і зростаючим торговим дефіцитом, виснаженням запасів срібла.

«У сукупності ці фактори призвели до серії повстань, які сповістили про кінець династії Цін і спричинили важкі втрати у вигляді людських життів», – заявили автори наукової роботи.

За словами вчених, у 1840–1890-х роках напруженість у країні досягла піку. Той факт, що династія Цін проіснувала до 1912 року, наголошує на надійності її інституційних структур. Але правителі приймали недалекоглядні рішення, наприклад ще більше ускладнювали доступ до елітних посад.

Фото: © UNESCO