100 днів Буданова на Банковій: ключові рішення та перші результати

Про це йдеться у матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». 

«Дія — основа всього: з дій та їхніх наслідків складається цей світ, і лише дія призведе до результату». Цю тезу він озвучив під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics — і, як зазначають автори, вона стала відображенням підходу перших місяців роботи на Банковій: акцент не на риториці, а на конкретних кроках і результатах. 

Одним із ключових напрямів стала участь у переговорному процесі. Йдеться не лише про залученість, а про спробу змінити саму логіку переговорів — перейти від формальної присутності до досягнення результатів і повернути Україні роль повноцінного суб’єкта міжнародного діалогу. 

Паралельно було централізовано процес обміну полоненими. За цей період додому повернули 659 українців, а сам напрям інтегрували у ширший переговорний трек. У результаті гуманітарні питання дедалі більше виходять на рівень міжнародної дипломатії за участі партнерів. 

Важливим зовнішньополітичним кроком стала розробка стратегії розширення присутності України в Африці. Після міжвідомчої наради за участі МЗС, СЗР і ГУР було заявлено про формування системної політики щодо країн континенту та Глобального Півдня — з визначенням пріоритетів і механізмів просування інтересів. 

Серед внутрішніх ініціатив — створення Національного пантеону. Проєкт передбачає повернення праху видатних українців на Батьківщину та формування у Києві символічного простору історичної пам’яті. За попередніми даними, вже ідентифіковано десятки таких поховань у різних країнах світу. 

Окремий блок рішень стосується економіки. Буданов очолив Раду з питань підтримки підприємництва і задекларував підхід, за яким економіка розглядається як складова національної безпеки. Йдеться про зміну ролі держави — від контролюючого органу до партнера для бізнесу. 

У соціальному напрямі акцент зроблено на програмі доступного житла «єОселя». Вона вже охопила понад 24 тисячі родин, а сама тема житла розглядається як інструмент повернення українців, підтримки військових і відновлення економіки. 

Також серед пріоритетів — збереження культурної спадщини. У цьому контексті культура розглядається не лише як гуманітарна сфера, а як елемент безпеки та міжнародного позиціювання України. 

У сфері ветеранської політики ініційовано зміну підходу: від моделі соціальної допомоги — до інтеграції ветеранів як активного ресурсу держави. Йдеться про їхню роль у розвитку громад і повоєнній відбудові. 

Окремо увагу приділено співпраці з релігійними організаціями. Церква розглядається як партнер у гуманітарних питаннях, підтримці військових і протидії російському впливу в духовній сфері. 

Ключовим управлінським рішенням називають переформатування Офісу президента. Йдеться про зменшення внутрішніх конфліктів, посилення координації та перехід до більш відкритої взаємодії з парламентом. 

Узагальнюючи, основні зміни зводяться до трьох речей: швидкість ухвалення рішень, чітка вертикаль відповідальності та опора на глибоку аналітику. За цією логікою, Офіс президента поступово переходить від реактивної моделі до проактивної — із фокусом на результат.