20 серпня 1619 року прийнято вважати початком работоргівлі у США

Спочатку все виглядало не так. По-перше, перші англійські поселенці, які висадилися на узбережжя майбутніх США в 1607 році, заснувавши форт Джеймстаун, були трудівниками та сміливими людьми. Адже до них перші дві спроби оселитися в США після того, як Єлизавета I видала патент на освоєння територій Нового Світу закінчилися поверненням додому першої експедиції і зникненням другої.

По-друге, і третя спроба була дуже непростою - спочатку поселенці зазнавали хвороб і голоду, який, за деякими даними, довів їх до людоїдства, проте вижили завдяки тому, що капітан Крістофер Ньюпорт, який привіз їх сюди на трьох кораблях і відплив до Англії, повернувся з новими людьми та провізією. З індіанцями теж налагодили стосунки, хоча потім вони неодноразово псувалися - переважно з вини індіанців.

Так чи інакше, к 1619 року колонія стала на ноги настільки, що колоністи змогли купити у португальців невелику групу привезених з Африки людей. Формально з цими людьми укладали контракти без права розірвання, але насправді це було рабство - так вважають у самих США, де прийнято вважати 20 серпня 1619 року початком рабовласництва.

Згодом работоргівля стала буквально золотим дном. Європейські кораблі, завантажені товарами (рушниці, спиртні напої та коні), обмінювали їх на узбережжі Африки на рабів, яких постачали, на жаль, самі африканці (цю сторінку історії згадувати не люблять). Рабов продавали до США, звідки вивозили тютюн, бавовну та ін., вироблені рабською працею. На ці гроші у Європі закуповувалися нові товари – і трикутник повторювався.

За різними підрахунками таким чином з Африки за 400 років вивезли від 15 до 19 млн людей, причому на кожного раба, якого довозили до берегів США, припадало п'ятеро загиблих під час набігів, конфліктів, полонень, переходу до узбережжя, очікування рабовласницьких суден на узбережжя та трансатлантичного переходу, а також під час повстань та бунтів.

Фото: розташування рабів на невільницькому кораблі Simple Wikipedia