30 років тому було скоєно замах на президента СРСР

Шмонов народився в Ленінграді в 1952 році, відслужив в армії, працював слюсарем на Іжорському заводі в Колпіно, жив в гуртожитку. Психіатри звернули увагу на робітника ще в 1970-ті, але на облік не поставили.

Погляди слюсаря були радикальними навіть для часів Перебудови, коли величезна країна вступила в епоху змін. У березні і в червні 1990 року він відправляв листи членам Політбюро ЦК КПРС з ультиматумом — якщо не буде проведено референдум з цілої низки питань, він уб'є Горбачова і голову Верховної Ради Лук'янова. У першому посланні слюсар вимагав виконати його умови до 1 березня 1991 року, а в другому пересунув час Х на 1 вересня 1990 року.

Так і не дочекавшись відповіді, Шмонов став готуватися до замаху. Отримавши дозвіл в міліції, він за 900 рублів придбав німецьку двоствольну мисливську рушницю. Для порівняння: середня зарплата в СРСР становила тоді менше ніж 250 рублів на місяць.

5 листопада 1990 року стрілок виїхав до Москви. Вранці 7-го «терорист» зарядив обріз власноруч виготовленими боєприпасами, наклеїв вуса, надів перуку і відправився на Красну площу. Щоб обдурити металошукачі, слюсар спорудив плакат на металевому стрижні з написом «Тримайся держава!».

О 11:09 з колоною демонстрантів Шмонов наблизився до Мавзолею і, буквально за 50 метрів від трибуни, вихопив обріз, прицілився Горбачову в голову і спустив курок. Старший сержант міліції Мильніков в останній момент встиг вдарити по рушниці, і обидві кулі пішли повз — одна вгору, друга — в стіну ГУМу. Нападника тут же затримали співробітники КДБ, але в будь-якому випадку шанси вбити Горбачова були незначні.

Трансляція демонстрації по телебаченню була перервана о 11:10 концертом класичної музики і відновлена о 11:25. В той же день у вечірньому випуску програми «Час» було зачитано повідомлення:

... Під час святкової демонстрації на Красній площі в районі ГУМу пролунали постріли. Як повідомили в прес-службі Комітету Держбезпеки СРСР, затриманий житель Ленінграда, який здійснив з обрізу мисливської рушниці два постріли в повітря. Постраждалих немає. Ведеться розслідування...

На слідстві слюсар заявив, що вважав генсека ЦК КПРС винним в придушенні мітингів в Тбілісі і Баку, мав намір фізично усунути Горбачова і таким чином забезпечити демократичні вибори президента. Він також додав, що якби Горбачова вдалося вбити з першого пострілу, друга куля призначалася Лук'янову.

Близько року терорист провів в СІЗО і, хоча завзято наполягав на своїй осудності, був визнаний психічно хворим. На чотири роки Шмонова відправили в психіатричну лікарню, а після виписки він був визнаний інвалідом II групи. Дружина розлучилася з ним і забрала дочку.

Близько року Олександр працював сантехніком, а потім створив власну ремонтно-будівельну фірму під назвою «Тонна золота». У 1998 році екс-терорист написав книгу «Як і чому я стріляв у ватажка тоталітарної держави М. Горбачова», читання якої змушує засумніватися в адекватності автора.

У 1999 році Шмонов навіть намагався балотуватися до Держдуми, але місцевий виборчком відмовив у реєстрації, забракувавши більшість зібраних кандидатом підписів. Після зняття з виборів він став правозахисником і створив цілих шість суспільно-політичних рухів, приділяючи особливу увагу захисту осіб, які постраждали від психіатрів...

На ілюстрації: Горбачов, Громико і Рижков на трибуні Мавзолею. Фото gorby.ru