Археологи виявили у Казахстані мавзолей часів Золотої Орди

На території Коргалжинського району Акмолінської області центральної області Казахстану виявлено залишки золотоординського мавзолею XV століття, повідомляє Аrkeonews.

Археологи Астани вже розкопали кілька мавзолеїв у районі середньовічного міста Акмолінської області. Це третя історична пам'ятка, виявлена у Коргалжинському районі.

Унікальна знахідка є восьмикутною спорудою. Довжина кожної сторони трохи перевищує 1,5 метри, а діаметр близько 4,5 метрів. Мавзолей побудований з паленої та напівобпаленої цегли, скріпленої вапняним розчином. Колись ця місцевість була місцем паломництва. Навпроти мавзолею була гробниця.

У зв'язку з розташуванням на сільськогосподарських угіддях стан конструкцій мавзолею оцінюється як незадовільний. Крім того, на думку вчених, деякі похоронні споруди зазнавали пограбувань, тому в них немає людських останків.

Археологи виявили різні предмети побуту без останків мешканців Золотої Орди. Дослідники сподіваються, що їх відкриття дасть уявлення про похоронні традиції, релігійні обряди та культуру Золотої Орди, яка може бути включена до багатотомної книги з історії Казахстану.

Наявність мавзолею свідчить про існування раніше невідомого культурно-політичного та сакрального центру кочових орд, які населяли степи Казахстану.

Золота Орда, також відома як Улуг-улус, «Велика держава» тюркською мовою, була монгольським, а потім тюркізірованним ханством, заснованим у 13 столітті як північно-західний сектор Монгольської імперії. Коли Монгольська імперія розпалася після 1259, вона стала функціонально окремим ханством. Його також називають Кипчацьким ханством або Улусом Джучі [а], і він прийшов на зміну раніше менш організованої половецько-кіпчацької конфедерації.

На піку свого розвитку територія Золотої Орди тяглася від Карпат у Східній Європі до степів Сибіру. На півдні землі Орди межували з Чорним морем, Кавказькими горами та іранськими територіями монгольської династії, відомої як Іль-хани.

Фото: Astana Times