Акварель Марка Шагала стала причиною гучного скандалу

Ми писали про те, що популярна на світовому арт-ринку приказка "хороший художник - мертвий художник", при всьому її цинизмі просто відображає існуючі бізнес-реалії. Адже коли кількість робіт художника обмежена відомим числом, їхньою вартістю керувати набагато простіше – так, наприклад, спадкоємці Пікассо випускають на ринок у рік лише обмежену кількість одиниць цієї спадщини, щоб не обрушити високі ціни.

Однак у цієї приказки є й один виняток – мертвий художник вже не може підтвердити чи спростувати справжність запропонованої для продажу роботи. І в цю пастку зараз потрапила американка Стефані Клегг, про пригоди якої з аквареллю Марка Шагала сьогодні докладно розповідає The New York Times .

Коротко її проблема зводиться до того, що Клегг два роки тому вирішила (вірніше, судячи зы змісту статті, їй це запропонував сам аукціонний будинок Sotheby's, на торгах якого вона купила 1998-го року за $97 тис. цю роботу Марка Шагала) продати акварель. Але при цьому попередив, що для перевірки справжності роботу треба надіслати до Франції на експертизу групою експертів-фахівців із Шагала.

І ось тут почалися, як то кажуть. "сюрпризи". По-перше, ця група експертів, рішення яких на арт-ринку сьогодні остаточне і оскарженню не підлягає, заявила, що акварель є підробкою. По-друге, аукціонний будинок Sotheby's, на торгах якого Клегг, як було сказано вище. купила акварель, зняв з себе відповідальність з витонченим формулюванням - "з огляду на те, що початковий продаж відбувся більше двадцяти років тому, ми знаходимося далеко за межами періоду часу, протягом якого Sotheby's гарантував авторство роботи". Нарешті, по-третє, спадкоємці Шагала (до вищезгаданої групи експертів входить його онука) вимагають, як дозволяють французькі закони, судового вилучення акварелі, щоб знищити її як підробку.

Таким чином, 73-річна Стефані Клегг залишилася не лише без грошей, які вона розраховувала отримати за акварель, а й без самої роботи, за яку заплатила суму, яка сьогодні з урахуванням інфляції стала значно більшою. Зрозуміло, колекціонер творів мистецтва такого рівня - жінка не бідна і вона звернулася до своїх юристів, на позов яких (Клег вимагає від Sotheby's $175 тис.) відповіли, у свою чергу, юристи аукціонного будинку. (Деталі їх листування можна прочитати за наведеним вище посиланням).

З погляду простого здорового глузду тут виникають два питання. Перший - як взагалі можна платити сотні тисяч і мільйони доларів саме за ексклюзивність та справжність товару без гарантії (або з тимчасовою гарантією, що, по суті, одне й те саме) цієї справжності та ексклюзивності? Другий - як можна вимагати знищення чогось як підробки без гарантії того, що через кілька років нова експертиза визнає, навпаки, цю підробку оригіналом?

Проблема, як бачимо, набагато ширша, ніж конкретна акварель, нехай навіть самого Шагала, і пари сотень тисяч доларів, за мірками арт-ринку - майже "копійок"...

Фото: Марк Шагал Pinterest