Археологи ідентифікували затонулий біля берегів Мексики корабель

У 1847 році почалася так звана Юкатанська війна каст, простіше кажучи — повстання індіанців мая на півострові Юкатан.

В ту епоху в Мексиці на вершині соціальної піраміди знаходилися уродженці Іспанії та їх нащадки, за ними йшли креоли, метиси, а нижчу сходинку займали селяни мая. Початок повстання поклав виникший на сході Юкатана культ «хрестів, що говорять». Величезний дерев'яний хрест в одній з індіанських сіл нібито заговорив і закликав вигнати з індіанських земель чужинців.

Війна тривала понад півстоліття і супроводжувалася висилкою захоплених мая на Кубу, де з ним поводилися як з рабами, використовуючи для роботи на плантаціях цукрової тростини.

Кожен раб обходився посереднику у 25 песо ($1,6), в Гавані ж чоловіків продавали за 160 песо ($10,3), а жінок — за 120 песо ($7,7), — говорить в інтерв'ю Phys.org співробітник Національного інституту антропології і історії Барба Майнеке.

Одним з кораблів, що перевозив полонених, був La Union, знайдений за 3,7 кілометра від порту Сисаль на глибині близько 7 метрів. Розповідь про невільничий пароплав передавалася місцевими жителями з покоління в покоління, поки один з нащадків очевидців тих подій не привів дослідників до уламків судна. Документи, які зафіксували вибух котлів на La Union, в результаті якого загинула половина з 80 членів екіпажу і 60 пасажирів, теж свідчать, що мова йде саме про той самий корабель. Вчені виявили також столове срібло з емблемою компанії, що експлуатувала корабель.

Скільки саме мая було на кораблі, що розбився в Сисалі, з'ясувати досить складно, оскільки вони фіксувалися як вантаж, а часто таких «пасажирів» взагалі ховали серед пакунків з волокном, намагаючись приховати їх присутність. Щоб пролити світло на долю нащадків рабів, дослідники планують відправитися до Гавани, де, в районі Кампече, осідали індіанці мая, силою або обманом вивезені на Кубу.

У 1915 році повстання мая спалахнуло з новою силою, остання ж перестрілка сталася у квітні 1933 року біля села Джула. У 1935-му два вожді мая, які вклонялися «хрестам, що говорять», були доставлені в Мехіко, де підписали договір про почесний мир. У 1950-х «хрести, що говорять» були перевезені в містечко Чомпон, а в 1990-х тут відкрився музей, присвячений боротьбі індіанців.

На ілюстрації: залишки затонулого корабля. Фото: Helena Barba INAH via AP