Археологи виявили давню ДНК у притулку людства на час льодовикового періоду

Вчені провели аналіз викопної ДНК із іспанської Андалусії. Про це повідомляє прес-служба Інституту еволюційної антропології Макса Планка

Піренейський півострів відіграє у реконструкції історії людства. З одного боку, це географічний глухий кут, який вважається притулком під час останнього льодовикового періоду з його різкими коливаннями температури. З іншого боку, ця територія могла бути однією із відправних точок для повторної колонізації Європи після льодовикового максимуму.

Тепер Ванесса Вільяльба-Муко та її колеги проаналізували зразок ДНК віком 23 тис. років, знайдений у Куева-дель-Малальмуерсо на півдні Іспанії. Він був вилучений із двох людських зубів, знайдених під час археологічних розкопок у печері. Подальше дослідження показало, що вони належать одному й тому ж людині, час життя якого довелося якраз максимум останнього заледеніння ( 26,5—19 тис. років тому вони).

Генетичне походження людей із центральної та південної Європи, які жили до останнього льодовикового максимуму, відрізняється від тих, хто згодом повторно колонізував Європу. При цьому ситуація в Західній Європі була неясною через відсутність генетичних зразків від важливих епох. Тепер же вдалося з'ясувати, що, як мінімум, частина жителів південного Піренейського півострова була родичами представників оріньякської культури, генетичні матеріали яких віком 35 тис. років були знайдені на території Бельгії.

«Завдяки високій якості наших даних, ми змогли виявити сліди однієї з перших генетичних ліній, що заселили Євразію 45 000 років тому. Важливо відзначити, що ми знайшли генетичну подібність із 35-тисячною людиною з Бельгії», — пояснюють вчені.

Людина з Куева-дель-Малальмуерсо пов'язана не тільки з більш ранніми періодами заселення, але і з мисливцями-збирачами південної та західної Європи, які жили набагато пізніше за останній льодовиковий період. Це також підтверджує важливу роль Піренейського півострова як притулку для людей під час останнього льодовикового максимуму. Звідти люди мігрували на північ і схід, щойно відступили крижані щити.

Фото: Pedro Cantalejo