Політика Влада

Без посадок лишається осад: яким є підґрунтя «полювання» силовиків на чиновників та олігархів

11:08 03 лют 2023.  5259 Читайте на: УКР РУС

Перший день останнього місяця зими-2023 виявився дуже спекотним політично. Справа в тому, що у середу, 1 лютого, відбулися гучні відставки в митній службі, а також серія обшуків у колишніх високопосадовців та олігархів. Про те, чим обумовлена раптова активізація правоохоронців, і якою може бути прихована сторона всіх цих спецзаходів, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, скандально відомий олігарх Ігор Коломойський, керівні «екси» Міноборони та податківці – це далеко неповний список персонажів, до яких днями завітали «в гості» силовики.

У сірому спортивному костюмі та капцях на босу ногу – саме так зустрів слідчих СБУ та Бюро економічної безпеки (БЕБ) олігарх Ігор Коломойський. У середу зранку в одному з його «будиночків» пройшов обшук у справі про присвоєння 40 мільярдів гривень колишнім менеджментом двох найбільших нафтових підприємств країни – «Укрнафти» та «Укртатнафти». У рамках нібито злочинної діяльності двох зазначених компаній розслідується цілих десять епізодів.

«Зокрема це виведення великих партій нафтопродуктів на афілійовані компанії, ухилення ними від сплати податків, створення безнадійної заборгованості нафтопереробних заводів, що призвело до знецінення та зниження вартості їх активів», - уточнили в СБУ.

Також у відомстві Малюка додали, що за даними слідства, така злочинна діяльність здійснювалася на користь фактичних власників та бенефіціарів компаній. При цьому за фактом заходів у «конторі» не повідомили про те, що знайшли і чи знайшли щось взагалі у будинку опального олігарха.

Втім, незважаючи на відсутність постобшукових сигналів, сам факт візиту силовиків до Коломойського спричинив справжній фурор у соцмережах. І жорстоко-емоційні дискусії, що дуже і дуже показово, велися зовсім не на зміст багатомільйонних корупційних схем, які «шиють» пану Коломойському, а навколо форми його приватного інтер'єру.

Обстановка в будинку олігарха, відзначимо, дійсно, нетипова: зі старовинною дерев'яною прядкою та ступою, «сусідували» явно не дешеві картини та інші атрибути, скажімо так, не рядового інтер'єру. Втім, незважаючи на це, до відомого Пшонко-стайлу Ігорю Валерійовичу ще рости і рости.

З іншого боку, слабо віриться в те, що така обізнана людина, якою є ІВК, не знала про майбутній візит силовиків. Тому, можна припустити, що він завчасно підготувався до «гри» і не без задоволення спостерігав за вельми культурними слідчими, які, перш ніж почати обшукові дії, не полінувалися зняти взуття, «орудуючи» в одних шкарпетках...

Слід зазначити, що це не перший обшук Ігоря Коломойського за президентства Володимира Зеленського. Попередній «шмон» відбувся у вересні 2022-го. Це сталося невдовзі після того, як минулого літа САП очолив Олександр Клименко. Обшук у Коломойського відбувся за кілька тижнів після оголошення підозр восьми особам із заволодіння майном та коштами ПАТ «Укрнафта» на суму понад 13,3 млрд грн. Підозри тоді отримали колишній голова правління та низка представників компанії. Справа була відкрита за статтею про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовцем своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах». Слідство тоді встановило низку епізодів, за якими ПАТ «Укрнафта» укладала та проплачувала фіктивні договори щодо купівлі-продажу нафти, тоді як цілком реальні кошти виводилися на офшорні рахунки. За даними правоохоронців, компанії, з якими укладалися угоди про постачання нафти, були пов'язані з групою «Приват», контрольованою на той час Ігорем Коломойським та його бізнес-партнером Геннадієм Боголюбовим. Цей тандем контролював близько 40% «Укрнафти» – найбільшої нафтовидобувної компанії України. Водночас, контрольний пакет належав державі в особі НАК «Нафтогаз», а решта – міноритарним акціонерам.

До речі, конфлікт між акціонерами став основою досить тривалої судової суперечки між НАКом і «Укрнафтою» про стягнення понад 9 млрд кубів газу та всіх доходів, які «Нафтогаз» отримав або міг отримати від продажу зазначеного обсягу блакитного палива. Цей газ "Укрнафта", зазначимо, видобула у 2007-2013 роках.

Чергова спроба залагодити суперечку мала місце буквально напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тоді на зборах акціонерів планували укласти угоду щодо розподілу активів між власниками, проте цього так і не сталося. Схожа ситуація і з «Укртатнафтою» - тільки там розподіл акцій, скажімо так, дзеркальний: дует Коломойський/Боголюбов володів тут близько 60%, а решта належить «Нафтогазу». Ключовим активом «Укртатнафти» є Кременчуцький нафтопереробний завод, який у травні було зруйновано ракетним обстрілом рашистів.

У листопаді минулого року «Укрнафта» та «Укртатнафта» були націоналізовані, а їхні акції передано у власність держави в особі Міноборони. І ось тут, мабуть, слід нагадати про численні судові справи – як в Україні, так і за її межами – після націоналізації «ПриватБанку», який також входив до бізнес-імперії Коломойського. Так ось, ключовим у всіх цих справах навколо компаній та підприємств, власником чи співвласником яких був і є ІВК, є те, що підозри в Україні поки що йому ніхто не оголошував. Чи зміниться щось після цього візиту силовиків – покаже час, але ризикнемо припустити, що ні.

Обшуки також відбулися у двох міністрів із приставкою екс - внутрішніх справ Авакова, а також енергетики Насаліка.

Обшуки у Арсена Борисовича були пов'язані з нещодавньою трагедією у Броварах, коли вертоліт із керівництвом МВС упав поряд із дитячим садком. За словами самого Авакова, слідчі поводилися коректно, а шукали вони контракти щодо постачання вертольотів компанії Airbus, які були закуплені за угодою 2018 року між урядами України та Франції. Згідно з документами, французька сторона в два етапи мала поставити в нашу з вами країну спочатку 37 гелікоптерів компанії Airbus, а потім ще 18 гелікоптерів. З них 21 – із вантажопідйомністю понад 10 тонн. Саме такий вертоліт моделі ЄС225 (Eurocopter EC225 Super Puma), який був переданий Україні 2020 року, і впав у Броварах. У день трагедії СБУ заявило, що розглядає три основні версії катастрофи, однією з яких була технічна несправність вертольота. Дві інші: диверсія та порушення правил польоту.

За словами Авакова, нічого в нього силовики так і не знайшли, а лише «формально відпрацювали версію».

У «чорну» для багатьох відомих персонажів середу підозру про злочин слідчі ДБР виписали екс-міністру енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насаліку. Його підозрюють у підписанні угод на користь пов'язаних із олігархом Дмитром Фірташем компаній. «Зокрема, порушуючи Постанову Кабміну штучно «списували» комерсантам кошти за експлуатацію державного майна», - йдеться у повідомленні Держбюро розслідувань.

Коротко про суть справи. З травня 2017 року по грудень 2020-го український бюджет недоотримав півтора мільярда гривень через те, що оператори газорозподільних мереж безкоштовно використали державне майно – це виявив внутрішній аудит Міністерства енергетики, проведений у 2021 році. У цьому документі насамперед йшлося про директора Департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля Олександра Лісніченка, який зараз є в.о. гендиректора "Магістральних газопроводів України". Саме він підписав Протокол розбіжностей, що дозволяв операторам безкоштовно експлуатувати газорозподільні системи. Проте діяв Лісніченко на підставі доручення пана Насаліка.

Сам «винуватець урочистостей» заявив наступне: «Неодноразово давав ще три роки тому пояснення з цього приводу, але сьогодні питання ті самі. Я так розумію, підняли все, що є. Справу так і не закрили, ніхто не розбирався, от і оживили зараз. Тим паче екс-міністр. Тільки вони поплутали, що я не в батальйоні Монако, а в зовсім іншому напрямку. З 26 лютого перебуваю у ЗСУ. Пішов не за закликом, а добровільно. І не в штабі, а в десантно-штурмовій бригаді, і не офіцером, а просто головним сержантом розвідроти. Якщо вони хотіли зробити піар і звинуватити так бадьоро через ЗМІ, то я домагатимуся, щоб вони також бадьоро і вибачилися».

Зазначимо, що Ігор Насалик не вперше та не лише у цій справі привертає увагу правоохоронців. Його звинувачували в тому, що з 2015-го по 2018 рік він не задекларував позику на $1,2 мільйона, взяту в 2014-му році. Проте за брехню у декларації відповідати йому не довелося – справа була закрита через рішення Конституційного суду (КСУ), яким скасовано відповідальність за злочини такого штибу.

Один учасник згаданого всує Насаліком батальйону «Монако», до речі, також потрапив  у фокус уваги силовиків. Йдеться про скандально відомого столичного забудовника, нардепа від де-юре забороненої ОПЗЖ Вадима Столара. СБУ-шники провели низку обшуків у представників будівельних компаній Києва, афінованих зі Столаром. Слідчі вважають, що ці комерційні структури допомагали легалізувати кошти для екс-депутатів ВР Віктора Медведчука та Тараса Козака. Ті ж схеми працювали нібито і на користь інших підсанкційних осіб – про які вказано лише, що це громадяни Росії та Білорусі. За даними СБУ, різні офшори та російські банки купували корпоративні права українських забудовників, а потім грошима за продану нерухомість платили за дії, що завдають шкоди державній безпеці.

Як випливає із заяви «контори», слідчі дії проводилися за двома статтями Кримінального кодексу: планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни та фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади, зміни українського кордону.

У кулуарах ходили чутки, що на початку 2023-го Столара планували позбавити депутатського мандата. Щоб запобігти цьому, у січні він терміново повернувся із заморської «передової» в Україну і навіть відвідав засідання парламенту. Питання з мандатом Столар, за чутками, вирішив, гарантувавши собі його збереження в обмін на потрібні голоси створеної дегрупи «Відновлення України». Однак покинути межі нашої країни «відновник» вже не зміг – спочатку його не випустили прикордонники, прикриваючись процедурними нюансами, а потім набуло чинності рішення Ради безпеки про заборону нардепам і держслужбовцям без професійних потреб куролити по закордонах. Дуже цікаво буде спостерігати за подальшим розвитком подій навколо цього персонажа...

На конвеєр спецзаходів силовиків потрапили також колишні чиновники Міноборони, фігуранти корупційного скандалу із завищеними цінами на продовольство для армії. Зокрема, слідчі СБУ прийшли із підозрою до екс-заступника голови МОУ В'ячеслава Шаповалова. За даними слідства, саме він лобіював договори на продукти для військових за завищеними цінами, закупівлю бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості. В результаті суд відправив Шаповалова до СІЗО з можливістю вийти під заставу у розмірі понад 400 млн гривень.

Підозру вручили також і Богдану Хмельницькому, котрий донедавна очолював у Міноборони департамент закупівель.

Ну, і вишенька на торті - обшуки тепер уже екс-в.о. начальника Головного управління ДПС у Києві Оксани Датій. Призначення на посаду керівника ГУ ДПС у Києві, соболина шуба, годинник Breguet, відпочинок на Мальдівах – ось що було у її побажаннях на довоєнний 2018-й. Паперові стікери з переліком запитів Датій у Всесвіт виявили слідчі ДБР під час обшуків у чиновниці.

При цьому апетити на 2021 значно зросли. Тут уже одним із пунктів було «заробити мільйон доларів». Але бажання бути на керівній посаді у ГУ ДПС у столиці збереглося. І воно виповнилося у лютому минулого року, коли буквально за два тижні до повномасштабного путінського вторгнення Датій було призначено в.о. начальника Головного управління ДПС у Києві. У середу, 1 лютого, слідчі ДБР провели обшуки у неї та її заступника. За даними правоохоронців, пані Датій володіє трьома квартирами, які разом оцінюються в $1 мільйон, будинком у передмісті столиці вартістю близько $200 тисяч та двома автомобілями, які оцінили у 150 тисяч доларів. ДБР підозрює Датій у схемах щодо штучного завищення валових витрат підприємствами, провадження підприємницької діяльності без реєстрації ФОП та надання недостовірних відомостей про доходи. Через подібні схеми у тіньовий обіг потрапляло понад 15 мільярдів гривень, вважають слідчі.

Ще один епізод за участю керівництва ГУ ДПС у Києві стосується схем незаконного відшкодування ПДВ, через що до тіньового обороту потрапило понад 30 млрд грн. У ДБР вважають, що чиновники навмисно не помічали існуючі схеми, підтримували їх існування або безпосередньо брали в них участь за систематичний хабар.

У середу Кабінет Міністрів на своєму засіданні звільнив виконувачу обов'язків голови Державної податкової служби Тетяну Кирієнко – вона керувала податковою з грудня 2021-го. Також звільняльна коса зачепила і найвище керівництво митниці. Так, уряд на засіданні в середу, 1 лютого, колегіальним рішенням «пішов» виконувача обов'язків голови Держмитслужби В'ячеслава Демченка та його першого заступника Олександра Щуцького. Причини таких кадрових рішень офіційно не називалися.

Уже після резонансу від обшуків/звільнень голова пропрезидентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія написав у Facebook: «Інформуватиму громадськість про анонсовані весняні посадки». Він коротко підсумував перелік слідчих дій обіцянкою, що «країна під час війни змінюватиметься», а якщо хтось не готовий до змін, то «держава сама прийде і допоможе їм змінитись». Яке відношення голова монобільшості має до кримінально-процесуальних проваджень – питання риторичне, а ось яку юридичну перспективу мають усі вищеописані епізоди – не дуже зрозуміло.

«Резонансні обшуки, які проводяться нашими правоохоронними органами у відомих фігурантів, лише формою є процесуальною дією (як правило з мінімальним правовим ефектом для розслідування відповідної справи). Головний ефект таких акцій – медійний та політичний. Це публічні політичні сигнали про те, хто під слідством і хто має чи можуть бути проблеми. Це сигнали і тим, хто проводить обшуки. Це публічне попередження самим фігурантам та їхньому оточенню, і взагалі всім зацікавленим особам, і фіксація того, що зараз вони не такі впливові як раніше і потрібно бути стриманішими у своїх явних та таємних діях. Можемо лише припустити, що Коломойський і, можливо, Аваков почали виявляти таємну, але надмірну політичну активність, яка викликала занепокоєння Банковою. Ось їм і нагадали, що зараз не минулі часи», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Чи є очевидні та завуальовані політичні підґрунтя у цьому масовому «обшукаді»? Ймовірно, що так. Про це свідчить щонайменше два нюанси. Перший. Багатошаровий кейс Коломойського «вело» Національне антикорупційне бюро (НАБУ), проте демонстративну акцію обшуку, яка, за не підтвердженими офіційними даними, тривала «аж» півгодини, проводили повністю підконтрольні Банковій СБУ та Бюро економічної безпеки. До Авакова також прилітали «орли» Малюка та Сухачова, а колишніх керівників Міноборони у справі про схематози із закупівлею продовольства для наших захисників звинуватили, увага, не лише у звичній статті про розкрадання грошей, а й у «перешкоджанні ЗСУ», тобто не лише корупції, а й злочині проти нацбезпеки. Така кваліфікація не дозволить засудити фігурантів до більш тривалого терміну, проте дозволяє розслідувати справу не в умовно автономній від влади НАБУ, а у підзвітному президенті СБУ.

Загалом, якщо пройтися тихою процедурною сапою по свіжим обшукам і звинуваченням, можна знайти чимало саме політичних слідів. Тому, чітко й предметно відповісти на запитання про те, що це було: юридична форма чи владна піар-проформа можна буде лише тоді, коли логічний ланцюжок – «наслідок-підозра-суд-вердикт» замкнеться. Але сьогодні, відверто кажучи, є небезпідставні підозри, що цього не станеться.

Новини