Біографічний фільм про Емі Уайнхаус неминуче викличе суперечки

Схоже, що новий біографічний фільм про Емі Уайнхаус Back to Black викличе суперечки про межі вигадки та реальності у таких стрічках.

Справа в тому, що як сказала режисер фільму Сем Тейлор-Джонсон, яку цитує ВВС , головними лиходіями у фільмі є «папараці та залежність», а не її колишній чоловік Блейк Філдер-Сівіл, і що «не її справа виносити судження». Крім того, режисер додала, що «нам потрібно було зрозуміти, чому Емі в нього закохалася, щоб не йшлося про створення одновимірного лиходія. Нам довелося закохатися в нього, щоб зрозуміти, чому вона (Емі) написала один із найбільших альбомів про їхнє кохання. Що стосується Блейка, я не мав права судити когось, хто явно був наркоманом, і [про] їх двох, які мали цей інтенсивний, хоч і токсичний, роман».

Зрозуміти режисера можна - достатньо, наприклад, згадати фінал фільму про аналогічну пару двох знаменитостей музиканта із Sex Pistols Сіде Вішесе. щоб переконатися, що нічого, крім сумної картини двох наркоманів, що згасають, тут не знайдеш. А Емі Уайнхаус, нагадаємо, померла у віці 27 років у 2011-му році саме від отруєння алкоголем.

Тож набагато "кіногенічніше", звичайно, зробити головними винуватцями не чоловіка-наркомана, а папараці - тим більше, що це одразу викличе асоціації із загальною улюбленицею леді Діаною. Але навіщо тоді називати фільм біографічним, а його головну героїню (до речі, багато хто говорить, що актриса не схожа на Уайнхаус) ім'ям реальної людини?