Чому безпека новонароджених починається з рішень медиків

Водночас значна частина цих інфекцій пов’язана не з зовнішніми факторами, а з умовами надання медичної допомоги – тим, що можна змінити через протоколи, підходи та щоденні практики.

Саме цій темі був присвячений воркшоп ZDOROVI «Архітектура інфекційного контролю та сучасні протоколи гігієни», який відбувся 30 квітня 2026 року в межах програми перинатальної підтримки «Перший подих». Подія об’єднала понад 200 медичних фахівців навколо практичного питання: як мінімізувати ризики для новонароджених через ефективний інфекційний контроль у перинатальних центрах.

Спікером виступив Роман Колесник – програмний фахівець проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що фінансується Урядом США та впроваджує PATH, лікар-епідеміолог, який має практичний досвід у сфері інфекційного контролю та впровадження сучасних протоколів безпеки в медичних закладах. Він запропонував учасникам змінити кут зору на безпеку в неонатології. Один із ключових меседжів: новонароджені рідко є джерелом інфекційної загрози, натомість саме медичне середовище та персонал можуть становити ризик для них.

У центрі воркшопу – практичні рішення, які можна впроваджувати вже зараз. Зокрема, учасники детально розібрали, чому пологи мають розглядатися як стерильна медична процедура: від контролю якості повітря до обов’язкового використання базових засобів індивідуального захисту. Навіть у випадку партнерських пологів безпека забезпечується через чіткий інструктаж і дотримання протоколів усіма учасниками процесу.

Окрему увагу приділили практикам, які залишаються поширеними, але не мають доказової ефективності. Серед них – «генеральна помивка» приміщень, дезінфекція шляхом розпилення та використання ультрафіолетового випромінювання або рециркуляторів у присутності пацієнтів. За словами експерта, такі підходи можуть створювати хибне відчуття безпеки і навіть підвищувати ризики інфікування. Натомість доведено – ефективними є системний клінінг за графіком і дотримання базових протоколів гігієни.

Воркшоп також підсвітив критичну вразливість новонароджених. Через незрілість імунної системи, високу проникність шкіри та відсутність сформованої мікрофлори навіть незначні порушення гігієни можуть мати серйозні наслідки. Саме тому окремий блок був присвячений щоденним практикам: від гігієни рук і правил використання дезінфекційних засобів до догляду за обладнанням і організації простору.

Зокрема, учасники обговорили, що навіть такі базові елементи, як рукомийники, можуть бути потенційним джерелом інфекції за неправильного розміщення або догляду. Також було рекомендовано використовувати індивідуальне обладнання для кожної дитини та проводити бактеріологічні обстеження лише за наявності чітких показів.

Воркшоп став частиною ширшої системної роботи ZDOROVI у межах програми «Перший подих». Програма поєднує дослідження стану перинатальної допомоги, закупівлю критично важливого обладнання, міжнародний обмін досвідом, адвокаційні та освітні ініціативи для медиків.

Продовження вже незабаром: 7 травня відбудеться друга частина воркшопу «Практичні кейси. Профілактика інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги та моніторинг резистентності», яка продовжить розбір інфекційного контролю у неонатології. 

Зареєструватися на участь можна за посиланням:  https://forms.gle/EmLdFLSDUkYXdUAS7

Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах програми «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.