Чому не домовилися США та Іран, дізналися ЗМІ

Між США та Іраном після переговорів у Пакистані 11 квітня залишаються три основні розбіжності позицій – це відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, доля високозбагаченого урану та розморожування мільярдів доларів Тегерана за кордоном. Про це пише The New York Times з посиланням на двох неназваних іранських чиновників, знайомих із перебігом переговорів.

Уночі віце-президент США Джей Ді Венс повідомив, що Іран не погодився на американську пропозицію про закінчення війни.

Вашингтон вимагав від Ірану негайно відкрити Ормузьку протоку для всього судноплавства. Проте Тегеран заявив, що зробить це лише після укладання остаточної мирної угоди.

Іранські чиновники заявили, що Тегеран також вимагав компенсації за збитки, завдані повітряними ударами, і просив розблокувати свої заморожені прибутки від нафти, щоб фінансувати відновлення. Йдеться про близько 27 млрд доларів, які зберігаються в Іраку, Люксембурзі, Бахрейні, Японії, Катарі, Туреччині та Німеччині. Проте США відхилили ці вимоги.

Ще одним предметом розбіжностей стала вимога американського президента Дональда Трампа, щоб Іран передав або продав свої запаси урану, збагаченого до рівня, майже придатного для виготовлення ядерної зброї. Тегеран висунув зустрічну пропозицію, але сторонам не вдалося дійти компромісу, додали урядовці. Йдеться приблизно про 408 кг урану.

Хоча переговори закінчилися без укладання угоди, але сам їхній факт став ознакою прогресу, вважає NYT.

Дипломатичного прориву досягти не вдалося, проте було порушено табу, сформоване десятиліттями ворожнечі, різкої риторики та гасел «Смерть Америці» в Ірані, пише медіа.

Зустріч Венса та Галібафа стала особистим контактом найвищого рівня між двома країнами від Ісламської революції в Ірані 1979 року.

Фото: зображення створено chatgpt.com