Чому Німеччина так поводиться

Узагальню, далебі, свої міркування з приводу позиції Німеччини, висловлені в різних дискусіях.

1. В Німеччини та Росії фактично склався альянс. Оскільки він ґрунтується на фінансово-економічному інтересі, він куди надійніший, ніж політико-ідеологічний союз.

2. Взаємозалежність в цій парі зумовлена простими потребами: Німеччині потрібні ресурси, Росії - товари (про технології не йдеться через дуже обмежені можливості їх відтворення на наявній матеріальній базі, з наявним персоналом та наявними менеджерами). При тому це, по суті, унікальний випадок колоніалізму, коли колонія в мілітарному відношенні набагато сильніша за метрополію.

3. Обопільна кооптація та корумпування еліт, їх фактична дифузія призводить до неможливості повного розриву.

4. Російська політика Німеччини за винятком двох трагічних періодів була спрямована на саме такого штибу "цивілізування".

5. Куди більше, ніж нав'язане ззовні почуття провини за дві світові війни, на німців діє оцей архетип: Фатерлянду з Родіной краще дружити, оскільки обидві спроби ворогувати були спровоковані англосаксами.

6. Пакт Молотова-Ріббентропа був по суті другою ітерацією концепту Mitteleuropa, і нічого поганого в здійснені третьої ітерації нема. Нинішнє нахабство поляків у ЄС тому свідчення.

7. Особливий погляд на Росію та підходи до неї - свідчення повного (нарешті) унезалежнення німецької зовнішньої політики від впливів повоєнної окупації.

Є ще купа дрібніших - та все одно впливових - чинників на кшталт російських сантиментів різноманітних лівацьких та правацьких течій, традиційно сильних серед "оссі", 3 млн. пострадянських діаспорян, невдалої політики культурної інтеграції вихідців з Африки та Сходу.