Чорне море та «червоні лінії»: що відбувається навколо зернового коридору

Якраз після виходу Росії із зернової угоди Міноборони РФ оголосило, що відтепер усі судна, які прямують до чорноморських портів України, розглядатимуться як потенційні перевізники військових вантажів, а «країни прапора таких судів вважатимуться залученими до українського конфлікту на стороні київського режиму». У відповідь МОУ фактично віддзеркалило попередження рашистів і заявило, що з півночі 21-го числа сприйматиме судна, що йдуть в чорноморські порти РФ, як перевізні військові вантажі.

Також Україна заборонила через небезпеку судноплавство в районах Північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальської протоки. Як розвиватиметься ситуація у цьому напрямі – дізнаємося найближчим часом. А поки весь світ спостерігає за «морською» війною ультиматумів Києва та Москви, Путін, цинічно розігруючи зернову карту, продовжує озвучувати свої хотілки. Так, незмінний господар Кремля заявив, що РФ у будь-який момент готова повернутися до зернової угоди, «якщо будуть враховані і реалізовані всі без винятку принципи її участі в ній». По-перше, за його словами, «негайно» має відбутися перепідключення до SWIFT фінансових організацій, які обслуговують експорт російського зерна. По-друге, від Заходу чекають розблокування постачання сільгосппродукції та добрива з Росії на світові ринки.

Втім, жодних ознак того, що ці умови кремлівського диктатора будуть виконані, поки що немає. Судячи з інформаційних сигналів, що надходять, крім Туреччини та ООН, ніхто, схоже, сильно не сподівається на реанімацію «зернових» домовленостей найближчим часом. Тому союзники України продумують свої варіанти відповіді на поховані Москвою в односторонньому порядку домовленості. Ця тема стала однією з найголовніших і на вчорашньому засіданні Ради ЄС. Як заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, одним із рішень у ситуації, що склалася, може стати збільшення експорту українського зерна по суші. «Що ж, окрім моря, у нас є маршрути солідарності, які дозволяють нам експортувати багато зерна з портів Чорного моря через сухопутні кордони держав-членів, які є сусідами з Україною. Масштаби треба буде неодмінно збільшити», - наголосив пан Боррель.

Це, за його словами, зовсім не означає, що Євросоюз готовий просто перенаправити експортні потоки, забувши про українські чорноморські порти. «Росія три ночі поспіль атакувала прибережні території, що обернулося знищенням тисяч тонн зерна. Тому відповідати треба вже не лише на факт блокування морських коридорів, а й на фізичне знищення сільгосппродукції. Це варварське ставлення... Нам уже зрозуміло, що це створює глобальну продовольчу кризу. Вихід лише один – збільшувати військову підтримку України. Ми маємо надати кошти ППО. Якщо Росія застосовує дрони, треба дати такі засоби, які їх знищать», - сформулював Жозеп Боррель загальноєвропейську позицію щодо цього кейсу.

У США також не міркують щодо виконання вимог Москви, але відзначають неминучі труднощі в експорті українського зерна. Як заявив недавно координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі, «єдиний варіант – це перевозити сушею, залізницею, вантажним транспортом». «Але це значно складніше і менш ефективно», - підкреслив він. І додав, що надсилати військові кораблі для супроводу комерційних суден, завантажених сільгосппродукцією з України, Вашингтон не збирається.

Тим часом на Печерських пагорбах наголошують на тому, що одним із найбільш постраждалих від руйнування угоди виявився Китай. Зазначимо, що за даними ООН всього за час роботи чорноморських коридорів було експортовано майже 33 млн тонн українського зерна. З них 8 млн тонн вирушили до КНР, 6 млн - до Іспанії, 3,2 млн - до Туреччини. Загалом на азіатські країни припало 16,1 млн. тонн сільськогосподарської продукції з України, 12,8 млн. тонн відправили до Євросоюзу, 4 млн. тонн – до Африки.

При цьому, як наголосив президент Володимир Зеленський, під час недавніх атак РФ на чорноморські порти після її виходу з угоди постраждали «60 тис. тонн агропродукції, що призначалася для відправки до Китаю».

Голова військової адміністрації Одеської області Олег Кіпер, прикріпивши відповідні фотографії, повідомив у соцмережах, що ракетний удар росоккупантів зачепив не лише портову інфраструктуру, а й консульство КНР.

«Ворог не звертає ні на що уваги», - написав Кіпер. Водночас у МЗС України запевнили, що перебувають у контакті з китайськими колегами «для з'ясування завданих збитків та надання необхідної допомоги». Тим часом ракетні удари по Одесі та іншим містам-портам продовжуються.

Дуже примітно, що Пекін ці новини не коментує. І це, переконаний керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, зовсім не дивно: «Ніхто не сказав з китайського боку, що метою було їхнє консульство. І, мабуть, не скаже. Я би не очікував на жодну реакцію. Ну, а по зерну… Усі спроби зараз залучити Китай через 60 тисяч тонн зерна – це для нас вагома втрата, це дуже важливо. А для них це не привід для псування відносин з Росією. Вони всі чудово розуміють і ми пояснюємо, як можемо. Просто реакція Китаю на сьогодні така, якою вона є – мовчазна. Китаю на сьогодні ослаблення Росії в тому вигляді, в якому воно є, вигідне. Чим довше Росія у війні, тим більше вона послаблюється, тим зростає її залежність від Китаю. Тому нам не варто чекати на рішучі дії з боку КНР щодо ситуації, яка сталася в Одесі».

Так чи інакше ставка на залучення Піднебесної в інформаційне поле навколо зернової угоди та наслідків припинення її роботи цілком зрозуміла. Офіційно Пекін недвозначно говорив про зацікавленість у продовженні реалізації «пакетної угоди щодо чорноморської зернової ініціативи, яка сприяла стабілізації цін на продовольство у світі». Влада КНР також неодноразово висловлювала надію на врегулювання питання перевезення зерна Чорним морем «шляхом діалогу та консультацій». Але на сьогодні жодної допомоги для діалогу та консультацій особливо не простежується. Хіба що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган сподівається обговорити цю проблему з Путіним у серпні під час ймовірного рандеву face to face. Щоправда, остаточного підтвердження, що такі переговори відбудуться наступного місяця в Туреччині, поки що досі немає. У Києві, втім, їх і не збираються чекати. Україна запропонувала відновити роботу чорноморських зернових коридорів без участі країни-терориста. І хоча така ініціатива, за інформацією впливових західних ЗМІ, не викликала захоплення навіть у відданих прихильників стамбульських угод, глава МЗС Дмитро Кулеба в інтерв'ю Time недавно заявив: «Ми готові взяти будь-які ризики на себе. Тобто Україна вважає за необхідне відновити експорт зерна Чорним морем і посилає простий сигнал світові: «Нам не потрібна Росія».

Свої сигнали, щоправда, не світу, а Кремлю надсилають і африканські країни, які найбільше постраждають від розірвання зернових угод. «Рішення Росії вийти із зернової угоди - це ніж у спину глобальної продовольчої безпеки, крок, який незрівнянно важко відіб'ється на країнах Африканського рогу, і без того страждають наслідки посухи», - заявив міністр закордонних справ Кенії Корір Сінг'Оей.

Країнами Африканського рогу, зазначимо, називають Сомалі, Ефіопію, Еритрею і Джибуті, але влада інших держав континенту теж б'є на сполох. Так, глава МЗС Замбії Стенлі Какубо заявив, що угода була «рятувальним колом для країн, які найбільше потребують», і її призупинення спричинить серйозні, «а, можливо і катастрофічні» наслідки.

За оцінками ООН, зараз сумарно на континенті від нестачі їжі страждають близько 50 млн. чоловік. Наслідки виходу Росії із зернової угоди стали відчутні вже цього тижня – за один день у понеділок світові ціни на пшеницю зросли приблизно на 3%, що очевидно актуалізує тему голоду в певних країнах. «Торгівля продовольством, кормами та добривами у Чорному морі має найважливіше значення для стабільності світових цін на продовольство. Сумно констатувати, що найбільше постраждали і ще страждатимуть бідні люди та бідні країни», - заявила генеральний директор Світової організації торгівлі (СОТ) Нгозі Оконджо-Івеала.

Тим часом деякі африканські країни, які вважають близькими союзниками Москви, зокрема ПАР, утрималися від коментарів щодо того, що відбувається. Хоча в середині червня президент ПАР Сиріл Рамафоса очолив африканську делегацію, яка здійснила візит до Києва та Санкт-Петербурга, однією з головних цілей якого були переговори щодо важливості продовження зернової угоди. Бункерний мешканець, як бачимо, явно не дослухався африканських урядів за зерновою угодою, але, схоже, він має запасний план. Як випливає з інформаційного бюлетеня Африканської розвідки, що потрапив у розпорядження французького видання Le Monde, у червні-липні цього року влада Малі отримала від Росії 50 тисяч тонн пшениці за зниженою ціною 220 доларів за тонну. Загалом, Кремль неодноразово давав зрозуміти, що у випадку, якщо зернову угоду не продовжать, Росія готова безоплатно постачати зерно в африканські країни, які потребують. Офіційних заяв щодо цього поки немає, але судячи з «зливів» у росЗМІ, такою пропозицією кремлівський диктатор має намір зустріти гостей саміту «Росія-Африка», який відбудеться в Санкт-Петербурзі 27-28 липня.