Чорне золото між пальцями: чому Україна не виграє від цінового обвалу на нафту

Мінус 38 доларів за барель. За такою ціною нафту можна було купити у понеділок, 20 квітня в США. Слідом за американською вниз стрімко покотилася і російська нафта - до мінус $ 2 за барель. Продавці готові були доплачувати покупцям: попиту на вже викачану сировину немає, а зупинити видобуток технологічно неможливо. Багато з нафтових танкерів зараз стоять без курсу, тобто їх поки використовують як сховища, але покупця на вантаж немає.

«Чорний понеділок» на нафтовому ринку стався в момент, коли разом з попитом на нафту впала і економічна активність в світі. Приблизно на 30%. Відповіддю на це стало скорочення поставок з боку Росії і країн ОПЕК приблизно на 10% світового пропозиції сировини. Але скорочення це станеться тільки в травні. І навіть тоді, за прогнозами експертів, виявиться, що близько 40% нафти на ринку - зайві. Щоб уникнути надлишку товару, нафту потрібно розміщувати на складах. Тобто трейдерам, нафтопереробним заводам і Держрезерву доведеться кудись дівати 40 млн барелів на день. Резервуарів їм вистачить на місяць, максимум - півтора.

Попит на сховища зараз просто феноменальний. Сховища швидко заповнюються. І якщо на суші зберігається приблизно три мільярди барелів нафти, через падіння цін трейдери почали розміщувати нафту і на морі - в танкерах, які зазвичай використовуються лише для її перевезення. Буквально за кілька тижнів обсяг нафти в танкерах, які нікуди не пливуть, подвоївся до 160 млн барелів, підрахувало агентство Reuters. Понад півсотні супертанкерів, кожен вантажопідйомністю до 2 млн барелів, стоять на якорі. У світі їх всього 770, і кожен третій в результаті може залишитися на рейді завантаженим під зав'язку до кращих часів, прогнозують трейдери.

І хоча у вівторок ціни на «чорне золото» повернулися до позитивних значень, вони досі залишаються рекордно низькими і знову можуть піти в мінус, передбачає виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко. На відміну від усього світу, Україна має вільні сховища об'ємом від півмільйона до двох мільйонів тонн, і гріх буде не скористатися такою кон'юнктурою на ринку. «Необхідно створити стратегічний запас нафти, який Україна взяла на себе зобов'язання перед Європою створити і досі не створила. Тобто ми створимо цей запас, будемо нафту зберігати, а нам ще й заплатять, щоб ми її забрали», - зазначив Вітренко.

Заробити гроші на рівному місці за рахунок сховищ нашій країні не вдасться, а заяви керівництва «Нафтогазу» з серії фантастики, переконаний екс-глава «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук: «Згідно з чинним законодавством, нафта в Україні може перебувати тільки в статусі «імпорт» або «транзит». Ні під яким-небудь іншим статусом нафту перебувати в країні не може! Існуюча ж мережа трубопроводів НТС і резервуари «Укртранснафти» (близько 1 млн.тн) - це частина технологічного процесу для забезпечення безперервності транзиту нафти через територію України. Вільних ємностей для зберігання (якби комусь раптом і спало на думку розмитнити нафту в Україні для зберігання) просто не існує. Не існує також в Україні і ніяких інших, хоч трохи значних, ємностей хоча б для створення стабілізаційного фонду, а те, що ще залишилося - належить приватним особам. Керівництво «Нафтогазу» у них запитувало про готовність прийняти (віртуальну в їх головах!) нафту для зберігання. І якщо - так, то за скільки і від кого? Мені здається, що держава дуже сильно переплачує таким, з дозволу сказати, спецам з НАКу з наших з вами податків».

Менш категоричний в оцінках керівник Центру глобалістики «Стратегія ХХ» Михайло Гончар. На питання про те, чи не настав зараз час для України запасатися дешевою нафтою, експерт відповідає так: «Це зручна ідея, оскільки 15 років точаться розмови про створення стратегічного резерву, але мова йде про нафту WTI з США. Можна купити нафту з негативною ціною, але треба розуміти, що її доставка сюди обійдеться дуже дорого, оскільки за останні місяць-півтора ставки фрахту на доставку виросли в 10 разів». Експерт нагадує, що і раніше питання стратегічного запасу обговорювалися і уряд намагався залучити до цього комерційних суб'єктів, але через високу ціну за це ніхто всерйоз не брався. «Зараз дуже сприятливий момент все це почати робити. До того ж, «Нафтогаз» в результаті судового процесу проти «Газпрому» отримав $ 3 млрд, частина яких можна використовувати для вирішення цього стратегічного завдання», - стверджує Михайло Гончар.

Однак очевидно, що для цього треба вирішити ряд проблем, починаючи з прийняття Верховною Радою закону про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів. Справа в тому, що в Україні на сьогодні немає нормативної бази для створення таких запасів. Законопроект, що дозволяє їх накопичувати, так до сих пір і не прийняли. Він припускав, що до 2022 року у нас буде запас в розмірі не менше 2 мільйонів тонн сирої нафти. Крім цього - що важливо - багато років не проводилась інвентаризація потужностей. Тобто, в якому технічному стані перебувають сховища і чи не призведе їх завантаження до екологічної катастрофи, з урахуванням того, що закачування нафти - досить складний технологічний процес з підвищеною небезпекою - невідомо.

У зв'язку зі сформованою на світовому ринку нафти ситуацією, багато українців задаються питанням про те, чи варто очікувати істотного зниження цін на бензин. Експерти відзначають, що споживачам нафтопродуктів нинішня ситуація вигідна. «На наших заправках ціна за останній місяць зменшується. Незабаром літр 95-го бензину може коштувати і 20 грн, але не думаю, що нижче », - прогнозує Михайло Гончар. У той же час він закликає в цьому питанні завжди звертати увагу на курс гривні до долара: «В Україні ми мало нафти купуємо і переробляємо, а купуємо в основному готові нафтопродукти - дизель, бензин, авіапаливо за долари. Чим вище буде курс долара, тим більше гривні витрачається на імпорт».

«Можна було б очікувати і більшого падіння цін на бензин, якби на галузі АЗС не позначився карантин. Споживання впало на 30-40%, а це - падіння рентабельності АЗС. Власник заробляв на кожному літрі, а цих літрів стало на 30-40% менше. У той же час потужності АЗС і їх колективи потребують забезпеченя, їм потрібні засоби захисту купувати, людей звозити за відсутності громадського транспорту», - зазначає в розмові з Lenta.UA глава консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн. Підкресливши, що за останній місяць цінники на бензин і дизель впали на 10%, експерт припустив, що до кінця квітня вартість бензину знизиться ще на 2-3 гривні за літр, але не більше.

«Часто доводиться відповідати на питання: чому в Україні ціни на АЗС не реагують на такі біржові зміни? От би приїхати на заправку, залити повний бак, а тобі ще й доплатили б, виходячи з перерахунку за ціною мінус 50 доларів за барель нафти! Насправді на ціну нафти припадає лише частина витрат при продажу нафтопродуктів. Велика частина - це акцизний податок, ПДВ, логістика та накладні витрати АЗС. У той же час через падіння попиту все більш критичним стає питання оптимізації паливної інфраструктури в масштабах країни. Точніше кажучи, зайвих АЗС. В Україні кількість АЗС в п'ять разів перевищує потреби ринку. Витрати на їх утримання закладаються в ціну палива і лягають на плечі кінцевого споживача. Ситуацію, коли АЗС стоять на мінімальній відстані одна від одної, а часом і з спільним парканом, важко назвати нормальною», - говорить директор Науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапегін. Експерт переконаний, що з одного боку, завдання уряду Дениса Шмигаля зараз полягає в тому, щоб забезпечити ринок якісним паливом, відповідним вимогам технічного регламенту, а з іншого - організувати процес так, щоб «бензиновий» цінник враховував реальну купівельну спроможність споживача, а не лише витрати АЗС.

Якщо ж повернутися безпосередньо до вартості бензину в доступному для огляду майбутньому, то в цілому, профільні фахівці вважають, що ми будемо планомірно рухатися в тренді несуттєвого, але все-таки зменшення ціни, оскільки заправкам доведеться конкурувати за покупця, що апріорі буде грати на зниження вартості бензину.

Наталія Ромашова