Політика Міжнародні відносини

Давос і нині там: що показав для України Світовий економічний форум

19:37 17 січ 2024.  2687 Читайте на: УКР РУС

У рамках Світового економічного форуму (ВЕФ) у Давосі у вівторок, 16 січня, виступив президент України Володимир Зеленський. Про те, які акценти розставив перед впливовою аудиторією нинішній господар Банкової та що це означає в контексті повномасштабної війни з путінською Росією, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Володимир Зеленський під час свого вчорашнього виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі заявив, що заморожування війни не стане її закінченням, а російського президента Путіна назвав «хижаком, якого не влаштовують заморожені продукти»: «Нагадаю, що після 2014 року були спроби заморозити війну на Донбасі. Були дуже впливові гаранти цього процесу – тодішній канцлер Німеччини та тодішній президент Франції. Але Путін – хижак, який задовольняється замороженими продуктами. Будь-який заморожений конфлікт рано чи пізно розгориться знову».

Чинний гарант української Конституції також заявив, що тривалі заклики західних країн «не ескалювати» ситуацію призвели до втрати часу та можливостей, а також загибелі багатьох досвідчених українських солдатів, які воювали з 2014-го. «Ми просили нові види озброєнь, а у відповідь чули: «Не ескалуйте». Але потім зброя надійшла і ескалації не відбулося. Російська ракета впала на територію НАТО – у відповідь знову було: «Не ескалуйте». Однак зазначу, що відплата в той момент могла б багато чого навчити Росію і надала б Заходу необхідної впевненості», - недвозначно «наїхав» на західних союзників український президент.

За його словами, офіційний Київ уже довів, що може перемогти Росію на землі, на морі та в небі. Окремо Зе наголосив, що санкції проти РФ були введені із запізненням у місяці або навіть роки, і нагадав, що в російських ракетах досі використовуються західні компоненти: «Як можна бути задоволеними санкціями проти Росії чи експортними обмеженнями, якщо вони навіть не блокують її ракетне виробництво? Кожна російська ракета має критично важливі компоненти із західних країн. Десятки компонентів у кожній ракеті. І це є факт. Звісно, я вдячний за кожен пакет санкцій. Але наближення миру буде винагородою для всіх, хто дбає про те, щоб санкції працювали на всі 100%».

Слід окремо звернути увагу на достаток у спічі Зеленського персональних випадів на адресу кремлівського диктатора. «Одна людина вкрала у людства щонайменше 13 років миру, замінивши їх болем та кризами, які впливають на весь світ... Путін любить гроші найбільше. Нам потрібно, аби він програв. Нам потрібно нарешті розвіяти уявлення про те, що глобальна єдність слабша, ніж ненависть однієї людини».

Цікавий момент: у відповідь на одне з питань модератора цієї дискусійної панелі, якраз після своєї промови, Зеленський, широко при цьому посміхаючись, заявив: «Я не вірю, що Путін зміниться. На це здатні лише люди».

Мабуть, той факт, що зал, проводжаючи високого українського гостя зі сцени, довго аплодував стоячи, свідчить щонайменше про те, що систематично вкидані Кремлем у впливові світові медіа наративи про втому від України, м'яко кажучи, перебільшені.

Про підтримку нашої з вами країни в Давосі говорив не лише Зеленський, а й західні політики, які виступали на форумі або зустрічалися з українським лідером face to face. Так глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн підкреслила той факт, що Україна має «неодмінно» отримати від ЄС прогнозоване фінансування.

Про важливість допомоги Києву говорив також під час короткої зустрічі з президентом України Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен. Він зазначив, що Білий дім продовжує консультації у Конгресі для досягнення домовленостей щодо фінансування України у її боротьбі з російською агресією. Коментуючи цей пасаж пана Блінкена, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков зазначає наступне: «Важливо розуміти, що ці консультації зараз відбуватимуться на тлі блискучої перемоги колишнього президента США Дональда Трампа на праймерісі в штаті Айова. Ця перемога Трампа знову нагадала республіканцям, що, очевидно, саме колишній президент буде претендентом на пост президента від Республіканської партії і має всі можливості не просто перемогти на виборах глави американської держави, а й заблокувати політичну кар'єру всім тим конгресменам, які не дотримуватимуться принципів його реакції на ті чи інші ініціативи Адміністрації президента Джозефа Байдена. А це означає, що навіть друзі України в Конгресі думатимуть про свої власні політичні перспективи (особливо ті, хто йтимуть у 2024 році на довибори), а зовсім не про мільярди доларів, потрібні Україні для того, щоб вижити у протистоянні з агресивною Російською Федерацією. Підходи Дональда Трампа та його готовність до діалогу з Путіним відрізняються від підходів Байдена та підходів президента України Володимира Зеленського. Саме тому зараз настільки важливий діалог з міжнародною аудиторією як нагадування про те, що наша країна чинитиме опір російській агресії, і те, що ні Вашингтону, ні Москві за Трампа не вдасться домовитися про Україну без України».

Про необхідність подальшої допомоги воюючій Україні під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Давосі говорив і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Таким чином, можна констатувати, що дипломатичні зусилля української сторони у цьому кейсі дають результати, оскільки ми чітко чуємо запевнення у тому, що цивілізований світ готовий продовжувати процес підтримки України у боротьбі з країною-агресором.

Утім, на цьому загалом сприятливому тлі не можна не звернути увагу на той факт, що прем'єр Державної ради КНР Лі Цян у своїй промові в Давосі взагалі не згадував про російсько-українську війну. І, більше того, китайці, чия делегація на МЕФ була вражаюче численною, відмовилися відправити свого представника на нараду радників з питань національної безпеки щодо української «формули миру», яка пройшла нещодавно в Давосі.

Метою цієї зустрічі, так само як і трьох попередніх, що відбулися в 2023 році – у Копенгагені, Саудівській Аравії та на Мальті, було зблизити позиції Заходу та Києва, з одного боку, і країн Глобального Півдня - з іншого. Проте, як зазначають західні ЗМІ, великого успіху попередні рандеву не принесли. Цього разу організаторам заходу вдалося домогтися участі у дискусії представників понад 80 держав, що, на думку глави МЗС Швейцарії Іньяціо Кассіса, значно підвищувало шанси України бути почутою та стало одним із показників успішності цього механізму. Для порівняння: перша зустріч у Копенгагені зібрала лише 14 учасників. У серпні-2023 у Джідді зустрілися вже понад 40 держав, а у жовтні на Мальті – 66 країн. Як заявив голова ОП Андрій Єрмак, до Давосу обговорювати «формулу миру», окрім учасників з 39 країн Європи, приїхали 18 представників з Азії, 12 – з Африки, шість – з Південної Америки, три – з Північної Америки та два – з Океанії.

При цьому, судячи з заяви згаданого Касіса, «великим розчаруванням стала відсутність на майданчику Китаю, який міг би відіграти ключову роль у врегулюванні російсько-українського конфлікту». Глава МЗС Швейцарії також зазначив, що «четверта зустріч, яка пройшла в Давосі, може стати останньою на цьому рівні». Очевидно, що на зміну цим дискусіям прийде мирна конференція на рівні глав держав. Саме на такий глобальний саміт планували вийти на Банковій, причому ще до кінця 2023 року. Україна запросила лідерів 100 країн обговорити свої пропозиції.

Нинішня зустріч у Давосі радників з нацбезпеки різних країн щодо імплементації української формули миру, судячи з оцінок західної преси, великого прогресу не мала. Переговори завершилися без чіткого позначення шляху уперед, тобто без конкретного плану дій, констатує Bloomberg. У свою чергу, Financial Times вважає, що переговори відзначені «обмеженим прогресом на шляху до миру».

Офіційні особи за підсумками переговорів повідомили, що деякі країни «глобального Півдня» підтвердили свою позицію, за якою РФ має бути залучена до переговорів, а врегулювання має враховувати її «проблеми безпеки» – такі, як бажання України приєднатися до НАТО. «Звичайно, у нас різні думки про те, як можна досягти миру. Дехто вважає, що необхідно негайно сісти за стіл переговорів із Росією», - сказав за підсумками переговорів голова ОП Єрмак.

Тобто, як бачимо, настрої у так званих нейтральних країн не змінилися: вони закликають до зупинки війни та переговорів, у ході яких можна вирішити інші питання – у тому числі територіальні. Тоді як офіційний Київ вимагає врегулювання у зворотному порядку: спочатку повернення територій, а згодом – переговори.

У Москві такий підхід вважають неприйнятним. На думку офіційного представника МЗС РФ Марії Захарової, «жодної мирної формули Зеленського не існує». «Це чергове інсценування, сенс якого залучити під виглядом мирного процесу якнайбільше країн, щоб створити видимість антиросійської консолідації», - сказала вона.

Також, виступаючи на РосТВ із піною біля рота, Захарова невпинно повторювала мантру про те, що «куратори Зеленського» не хочуть переговорів. Схоже, що на болотах так і не зрозуміли, що куратором будь-якого українського президента є виключно український народ.

Тим часом Путін проговорився, заявивши, що не збирається відмовлятися від «завоювань» в Україні. «Ну хоч перестав уже нести дичину про якісь референдуми та «волю народу». Прямо каже, що мета нападу на Україну – банальне захоплення чужої території. Чим це відрізняється від Третього Рейху? Та нічим», - наголосив журналіст Денис Казанський. Звідси виникає і закономірне питання: про які переговори в такій ситуації можна говорити в принципі?