Дитячий зуб розповів про гілку людства, що вимерла 40 000 років тому.

Зуб віком від 164 000 до 131 000 років, витягнутий зі стіни печери на північному сході Лаосу, належав маленькій дівчинці, — повідомляє Reuters.

Останки денисовців — сестринської лінії неандертальців, знаходять дуже рідко, досі відомі лише окремі скам'янілості у Сибіру і Гімалаях. Зуб виявили у вапняковій печері під назвою Там Нгу Хао 2, відомої серед місцевих жителів як печера Кобри, у горах Аннаміт.

«Це перший випадок, коли денисовця знайшли в теплому регіоні», — каже палеоантрополог Фабріс Деметр з Копенгагенського університету, провідний автор дослідження, опублікованого в Nature Communications. — Це означає, що вони пристосувалися до різних кліматичних умов — від холоду та високогір'я до теплих та рівнинних регіонів. В цьому вони були схожі на нас, сучасних людей».

Про існування денисовців стало відомо у 2010 році, коли в печері на Алтаї знайшли кінчик кістки пальця віком близько 40 000 років. На цьому місці також було виявлено три моляри.

«На жаль, ми мало знаємо про те, як виглядали ці люди», — каже палеоантрополог з Університету Іллінойсу Лаура Шакелфорд, зазначивши, що денисівці, ймовірно, мали ті ж риси обличчя, що й неандертальці, які мали сильні надбрівні дуги, відносно великі носи та великі передні зуби.

Дослідження геному показали, що наш вид Homo sapiens схрещувався з денисовцями всього 30 000 років тому. В результаті у деяких сучасних людей близько 5% ДНК збігається з денисовцями, включаючи корінне населення Папуа-Нової Гвінеї, Австралії та Філіппін.

«Ця знахідка є особливо важливою, оскільки є першим прямим свідченням присутності денисівців у Південно-Східній Азії, — зазначає директор Центру геогенетики Фонду Лундбек Еске Віллерсльов.

Вважається, що загальний предок денисівців, неандертальців та Homo sapiens жив у Африці між 700 000 і 500 000 років тому, а Homo sapiens вперше з'явився на африканському континенті близько 300 000 років тому, а згодом поширився по всьому світу.

Читайте також: вчені назвали народ із найвищою часткою ДНК денисівців.

На ілюстрації: Денисова печера, де вперше знайшли останки денисівців.