До чого наводить гібрид політика-комерсу

Я намагаюся глибоко аналізувати ті чи інші події та читати "між рядками".

Сьогодні розповім одну повчальну історію.

У серпні 2016-го року Порошенко здійснив у ранзі президента України два офіційні міжнародні візити: до Малайзії та Індонезії.

У першій країні було укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування, у другій – активовано переговори щодо створення зони вільної торгівлі.

Як це зазвичай буває, у таких візитів було офіційне прикриття: у Малайзії говорили про співпрацю в аеро-космічній галузі, в Індонезії - про військове (ще там у ході українсько-індонезійського бізнес-форуму Порошенко сказав про "дешеву робочу силу" в Україні).

Але наші літаки в Малайзії не з'явилися, та й комплекси озброєнь в Індонезії також.

А що сталося?

Навіщо було їхати 2016-го року у розпал конфлікту на Донбасі аж до південно-східної Азії з офіційним візитом? У чому фішка?

Для відповіді на це питання, достатньо подивитися на параметри взаємної торгівлі, де відбувся прорив після візиту.

У 2017 році різко збільшився імпорт пальмової олії з Малайзії та Індонезії.

Статті аграрних порталів в Україні рясніли заголовками: "Україна підсіла на пальмову олію з Малайзії" і у тому ж дусі.

Загальні поставки "пальми" в Україну у 2017-му зросли до 213 тис. тонн (зі 150 тис. т. у 2016-му).

2018-го - вже 220 тис. тонн.

Заради об'єктивності зазначу, що у 2013-му було приблизно стільки ж, але параметри економіки та чисельність населення тоді були іншими (а ось у 2014-2016 спостерігався провал у постачаннях).

Не секрет, що "пальма" є складовою частиною кондитерської продукції, це ви можете дізнатися прочитавши склад цукерок і тортів.

Пальмова олія - найважливіший інструмент здешевлення собівартості, завдяки чому кондитери можуть отримувати високу рентабельність, замінюючи рослинною олією тваринну.

Найбільший споживач "пальми" - це Рошен, майже вся його продукція виготовлена з використанням пальмової олії.

А тепер зіставимо дві події: візит Порошенка до Малайзії та Індонезії у 2016-му та зростання імпорту пальмової олії в Україну у 2017-му, у тому числі й "відкриття" Малайзії як постачальника.

Збіг? Кожен має право сам відповісти на це питання.

Особисто для мене справжні цілі візиту Порошенка так далеко від України були зрозумілі з самого початку.

Можна, звичайно, стебатися з Мальдів, але там лише питання етики та моралі.

А тут – питання здоров'я нації.

В Україні планомірно вбили домашнє вирощування корів та виробництво молока: у селах уже й корову вдень із вогнем не знайдеш.

Домашнє молоко віднесли до "технічного", натомість активно перейшли на пальмову олію, яка якраз у багатьох країнах використовується з технічною метою.

Будь-який дієтолог скаже вам, що "пальма" - це гомеопатична отрута для людини.

В Україні у 2020 році від серцево-судинних захворювань померло 408 тис. осіб, або 66% від померлих.

І одна з причин цього - масове застосування пальмової олії, яку тисячами тонн поглащають наші діти та люди похилого віку, яким в умовах кризи та постійного стресу хочеться все це заїсти "солоденьким".

Що робити в Україні?

Перше – повернути прямі дотації на вирощування корів у приватних сімейних господарствах.

Зменшити ПДВ на молоко вітчизняного виробництва до нуля.

Дотувати збільшення закупівельних цін на молоко у населення.

Скасувати віднесення домашнього молока до "технічного".

За державний рахунок надавати сімейним фермам доїльні апарати.

Зменшити норматив за кількістю корів для домашнього господарства.

Ввести підвищені експортні мита на експорт шкур великої рогатої худоби (і нехай турки будуть незадоволені).

І нарешті, запровадити підвищені імпортні мита на пальмову олію та заборонити її застосування у дитячій кондитерці (з маркуванням кондитерських виробів для дітей).

Ввести спеціальну маркерну смугу та інформаційний текст з описом шкоди пальмової олії на тих товарах, де вона присутня (за аналогією із попередженнями на пачці цигарок).

І нехай результати офіційного візиту Порошенка до Малайзії та Індонезії обнуляться.