Двічі непрохідний: чому силач Вірастюк ніяк не може стати нардепом

Позапланові вибори в 87-му окрузі, що на Івано-Франківщині, буквально на всіх етапах відрізнялися гучними скандалами. В ході агітаційної кампанії деякі кандидати в депутати обсипали потенційних виборців продуктовими презентами, в день голосування на окрузі «засвітилися» так звані «тітушки», а за підсумками волевиявлення тамтешню Окружну виборчу комісію штурмували CБУшники. Словом, було, м'яко кажучи, не нудно і більш ніж видовищно.

Незважаючи на зафіксовані спостерігачами масові порушення в ході підрахунку голосів і тривалі судові дебати, президент Володимир Зеленський переконаний: кандидат від СН, стронгмен Василь Вірастюк є беззаперечним переможцем, а Центрвиборчком, який визнав його електоральний тріумф, діяв у правовому полі: «Чому в цьому регіоні було так багато правоохоронців? Тому що приїхали з паном Шевченком (один з кандидатів-фаворитів - ред.) 200 чоловік зі зброєю в спортивних костюмах. Приблизно таких, як на антимайданом були. Це не суспільство, хоча і громадяни України. Суспільство вибрало Вірастюка, а ЦВК діє згідно із законом. Василь Вірастюк переміг на виборах і це не якийсь там маленький бізнесменчік, це наша гордість. Він всіх там, на окрузі розбив, я так вважаю». Тим часом Верховний суд, який вже двічі фактично блокує дорогу пана Вірастюка до будівлі на Грушевського, вважає інакше, визнаючи незаконним рішення ЦВК про перемогу «зеленого» кандидата.

Громадянська мережа «ОПОРА» неодноразово заявляла про недотримання прав виборців в 87-му окрузі і вимагала від Нацполіції розслідувати можливі фальсифікації з тим, щоб встановити винних «в шахрайстві з виборчою документацією».

Нагадаємо, ще 4 квітня окружна виборча комісія завершила підрахунок голосів на довиборах в Раду, але на шести територіальних ділянках виявили розбіжність голосів, а на п'яти голосування було визнано недійсним. Протокол ОВК Центральна виборча комісія ухвалила 5 квітня, але говорила, що офіційно оголосити результати зможе тільки після рішень всіх судів, куди надійшли заяви про порушення.

В результаті, 22 квітня ЦВК офіційно оголосила Вірастюка обраним народним депутатом. Однак Велика палата Верховного суду увечері 1 травня визнала дане рішення протиправним та скасувала протокол Центрвиборчкому про встановлення результатів виборів в 87-му окрузі, через що комісія так і не змогла зареєструвати всесвітньо відомого силача переможцем.

19 травня ЦВК склала новий протокол, де знову визнала Вірастюка лідером гонки. Ключовий конкурент стронгменів, ставленик олігарха Коломойського Олександр Шевченко, в свою чергу, заявив, що буде оскаржувати це в суді і йому, як бачимо, вдалося домогтися бажаного результату. Наразі крапку в цій історії ставити рано - ЦВК або команда Вірастюка можуть подати апеляцію. Справа буде переглядати Велика палата ВСУ, рішення якої стане остаточним.

«Президент Зеленський вирішив тупнути ногою, і заявив, що вірить в те, що на окрузі переміг Вірастюк. Тому що результат Шевченка організували бандити, місцева братва. І ось Центрвиборчком всупереч рішенню Верховного суду, яке оскарженню не підлягає, знову прийняв рішення про реєстрацію Вірастюка. Верховний суд на цей трюк не прогнулися. І таким вважали друге, точно таке ж рішення. Звичайно, ручний Центрвиборчком за вказівкою з Банкової і втретє може подати на реєстрацію, але це ж дуже нерозумно виглядає, ну що це за демократичні вибори, якщо Офіс президента змушує ЦВК приймати незаконні рішення в інтересах свого кандидата? Оголошуйте перевибори, приїжджайте агітувати за Вірастюка, нехай приїде агітувати президент, надсилайте своїх депутатів, працюйте з виборцями. Якщо за Шевченка працюють бандити, так використовуйте свою владу і нехай СБУ висуває підозри і затримує, в цьому і є завдання Служби безпеки. Так треба діяти, а не переписувати протоколи силами братви в погонах», - коментує ситуацію, що склалася, відомий журналіст Юрій Бутусов.

Про необхідність повного «перезавантаження» на горезвісному окрузі говорять і профільні експерти, окреслюючи наступний алгоритм дій: ЦВК оголошує про неможливість встановлення достовірних результатів виборів і звертається до депутатського корпусу ВР з проханням провести нові. В цьому випадку, правда, парламентарії повинні внести зміни в закон про вибори народних депутатів, щоб врегулювати окремі питання: коли надрукувати бюлетені, скільки для цього потрібно грошей та інше, тому що ці дії Центрвиборчком не може здійснити самостійно.

Утім, до перевиборів, які могли б, по-перше, зупинити процедурно-судову тяганину, а по-друге, легітимізувати перемогу або Вірастюка, або когось із його опонентів, в провладній команді, схоже, не готові. «Ми продовжуємо боротися! Рішення Верховного суду не є остаточним. Це перша інстанція для справ про встановлення результатів виборів народних депутатів України. Ну, що ж, апеляція, так апеляція», - пише у себе на Facebook Василь Вірастюк, демонструючи тим самим, що варіант повторного волевиявлення навіть не розглядається.

У політичних кулуарах обговорюють кілька версій, чому Зе-команда так завзято і незграбно намагається «вигризти» депутатський мандат для Вірастюка.

За однією з них, поствиборчі судові баттли - це тест на виборче майбутнє, коли результати по виборчкомам, де програла влада, будуть визнаватися недійсними. Згідно з другою теорією, домагаючись перемоги свого кандидата будь-яку ціну, влада намагається продемонструвати західним союзникам, зокрема, США, що олігарх Коломойський, який знаходиться там під судовим прицілом, і його люди (в даному випадку Шевченко) втрачають політичну вагу в Україні.

«Протоколи, свідки, відео підтверджують, що дані паралельного підрахунку, де переміг Шевченко - це правильні цифри. Але внаслідок влаштованого «слугами» свавілля, були розірвані пачки, з яких тупо вкрали бюлетені. По суті, можна взагалі не проводити вибори в Україні, влада просто вкраде стільки бюлетенів, скільки треба для «перемоги» її кандидата», - кидає камінь у владний город політолог Тарас Шамайда, який проживає неподалік від «прославленого» на всю країну округу.

Дійсно, вся ці поствиборчі свистопляски наочно оголюють нездатність влади йти і впевнено перемагати так, щоб ні у кого не виникло і дещиці сумніву в чистоті гри і внаслідок на табло. До речі, по сьогоднішній день ще жоден видатний спортсмен, зайшовши до Верховної Ради, не демонстрував свою ефективність в якості законодавця. У цьому контексті можна згадати Олега Блохіна, Сергія Бубку, Ельбрусса Тедеєва, баскетболіста Олександра Волкова чи штангіста Писаренка...

Сьогодні ж, навіть борець Жан Беленюк, який знаходиться в таборі монобільшості, м'яко кажучи, не особливо проявляє активність на ниві законотворчості. За два роки перебування в статусі народного обранця, він спромігся написати «аж» 14 депутатських запитів і близько тридцяти проектів законів, де переважно виступав в ролі співавтора. З 29 вересня 2019 року - моменту пленарного старту роботи Ради нинішнього скликання по сьогоднішній день пан Беленюк тільки шість разів скористався правом на виступи, три з яких звучали ні з трибуни, а з місця... З відвідуваністю засідань також суцільні «зашквари».

Ясна річ, що спортсмен від спортсмена відрізняється і цілком можливо Василь Вірастюк дійсно вважає, що, поповнивши депутатські ряди, може принести користь для країни і нас з вами, як її громадян. Однак зовсім незрозуміло, навіщо дійсно прекрасного спортсмену Вірастюку заходити у велику політику з чорного ходу, домагаючись перемоги в судах, а не у відкритій виборчій боротьбі.

До речі, якщо винести за дужки суто моральні аспекти, звертає на себе увагу і той факт, що своїми рішеннями про невизнання Вірастюка нардепом, Верховний суд наполегливо демонструє непідконтрольність системі, яку намагається вибудувати президент Зеленський. А ось добре це чи погано - предмет для окремої дискусії.

Наталія Ромашова