Ед Ширан виграв судовий процес за звинуваченням його у плагіаті – чому це важливо для всіх музикантів

Справи за звинуваченням у музичному плагіаті привертають загальну увагу як мінімум з трьох причин. По-перше, позови в них звернені до знаменитих музикантів, наприклад, Джорджа Харрісона, Led Zeppelin, того ж Ширана і т.д. (І це логічно - якщо знаменитий, значить, багатий, інакше немає сенсу позиватися). По-друге, суми, що фігурують у цих позовах, вражаюче великі. І, по-третє, їх іноді вдається виграти – так, у 2015 році спадкоємці культового американського музиканта Марвіна Гея виграли процес проти Робіна Тіка та Фарелла Вільямса, звинувативши їх у тому, що ті використали хіт Гея 1977-го року. Присяжні тоді присудили спадкоємцям $7,4 млн., які потім скоротили до $5,3 млн., а весь музичний світ завмер в очікуванні, хто наступний.

Одним із наступних виявився Ед Ширан, проти якого порушила позов... спадкоємиця співавтора того ж таки Марвіна Гея Еда Таусенда. У Ширана, до речі, це вже другий аналогічний процес – перший він виграв. Цього разу мова, розповідає ВВС, йшла про те, що пишучи свою пісню Thinking Out Loud, Ширан використав Let's Get It On у виконанні Марвіна Гея, з якої нібито практично скопіював послідовність із чотирьох акордів.

Ширан використовував на процесі всю свою чарівність і популярність - грав, пояснюючи суть справи, для присяжних на гітарі, при цьому вибачаючись за те, що це у нього не дуже добре виходить, а також заявив, що якщо він програє цей процес, то піде з музики взагалі. Проте головним у процесі було, звісно, не це, а логіка захисту. Ще до початку процесу експерти попереджали. що Ширану треба довести не те, що він не використовував вищезгадану послідовність, а те, що в Let's Get It On вона використана як те, що вже існувало раніше.

Говорячи "людською мовою" - і саме так Ширан пояснив проблему присяжним - на його думку, більшість пісень у поп-музиці побудовано на музичних блоках, які були у вільному доступі протягом сотень років. А музикознавець із команди захисників Ширана повідомив суду, що послідовність з чотирьох акордів, що розглядається, використовувалася в декількох піснях до того, як у 1973 році вийшов хіт Гея.

Адвокат Ширана Ілен Фаркас сказала присяжним, що схожість у послідовності акордів та ритмах двох пісень можна порівняти з використанням «літер музичного алфавіту». І перевела проблему у глобальну площину: «Це основні музичні будівельні блоки, які автори пісень мають вільно використовувати зараз і назавжди, інакше всі ми, хто любить музику, будемо біднішими».

Таким чином, у зв'язку з позитивним рішенням на користь Ширана, решта музикантів може зітхнути вільніше. І - вишенька на торті: судовий процес відрізнявся від звичайних не лише грою Ширана на гітарі. У його середині, як пишуть ЗМІ, позивачка знепритомніла і її винесли із зали суду на ношах. Ну чим не шоу...