Суспільство Національна платформа

Експерти: через довибори у Херсоні у велику політику вирвалася «Національна платформа» Катерини Одарченко

23:15 18 лис 2021.  465 Читайте на: УКР РУС

Звичного для української політики електорального протистояння «влада – опозиція» більше немає, - показали довибори до парламенту, що завершилися нещодавно по Херсонській області.

Сьогодні реалії інші: традиційним старим політсилам (і провладним, і опозиційним) кидають виклик партії нової формації, з зовсім іншими смисловими, креативними, організаційними підходами. Підтвердженням цього є входження до трійки лідерів виборчих перегонів на Херсонщині партії «Національна платформа» Катерини Одарченко.

Маври зробили свою справу

Сергій Козир («Слуга народу»), Ігор Єсипенко («Європейська солідарність»), Катерина Одарченко («Національна платформа») – сьогодні виглядає перша трійка «призерів» виборчої кампанії. І якщо озирнутися кілька років тому – виглядає сенсаційно.

«Національна платформа» та її лідерка Катерина Одарченко для Херсонщини (та й України) абсолютно нові дійові особи. Ця команда стартувала, по суті, з нуля, і лише за два з лишком місяці активної агітаційної роботи виборола третій результат. Фактично вертикальний зліт.

«Європейська солідарність» – партія розкручена та потужна. Більше того, до нинішньої виборчої кампанії «ЄС» входила не з чистого аркуша: у цьому окрузі її представник раніше вигравав депутатський мандат, а з 2014 до 2019 року вся влада на Херсонщині була в них у руках. Але статистика – вперта штука. За Івана Винника (представника «старої версії ЄС» – Блоку Петра Порошенка) у 2014 році проголосували 13 000 мешканців 184 виборчого округу. 2019 року той самий Іван Винник, у цьому окрузі, набирає вдвічі менше голосів – 7 800. А восени 2021 року за висуванця тепер уже опозиційної «ЄС» Ігоря Єсипенка голосують лише трохи більше 4 тисяч осіб. Порівняно зі стартовими результатами – падіння у три з половиною рази.

Оцінювати ж результат «Слуги народу» - все одно, що на шахівниці грати «в Чапаєва». Адже виборами в даному випадку, вочевидь, і не пахло: зе-команда, можна сказати, викупила перемогу ціною здачі губернаторського крісла конкурентам. Але навіть у цьому випадку цифри цікаві. 2019, округ 184, за партію «Слуга народу» 39 000 голосів. У цьому ж окрузі, але за мажоритарника від «СН» Репілєвського – 23 000, а вже у 2021 році на довиборах за «слугу» Козиря (ще вчора – губернатора, що діє) – 21 000. Загальний тренд – на зниження популярності явно помітний, але без адмінресурсу та величезних грошей результат нинішньої провладної партії був би розгромним.

Провідні політичні експерти України, фіксуючи падіння підтримки і провладних, і опозиційних політиків, зазначають: у ході виборчої кампанії у 184 окрузі вони вже не конкурували один з одним, а змушені були боротися із «третьою силою».

«Є протистояння між владою та новими політичними силами, здатними цю владу посунути, – упевнений співзасновник Аналітичного консалтингового агентства «Українська фабрика думки» Юрій Гаврилечко. – Це прообраз майбутніх парламентських виборів, адже у суспільстві є запит на зміни. Він нікуди не подівся. Це запит на інші системи, нові особи, інших громадян, здатних представити інтереси виборців».

Про те, що на Херсонщині традиційним елітам успішно дає бій нова політична сила – команда Катерини Одарченко – прямо заявив і Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку.

«Класичні» технології мажоритарних виборів, а саме аукціон передвиборчої благодійності від місцевих агростовпів Лагути та Колихаєва плюс активізація Зе-адмінресурсу від голови ОДА Козиря несподівано зіткнулися з успішною громадянською мобілізацією від Катерини Одарченко («Національна платформа»). – Виявилося, що не одними мільйонними скупками голосів та гарантованими голосами вимуштрованих бюджетників визначається успішність кампанії… Можемо отримати цікавий прецедент».

Підняти цунамі серед застою та зневіри

Скупка голосів, «сітки», адмінресурс та «благодійність під вибори» – усім цим улюбленим технологіям старої еліти «Національна платформа» протиставила ефективні та зрозумілі людям механізми прямої демократії. Так, Катерина Одарченко, єдина з кандидатів, дала можливість самим мешканцям визначати найгостріші проблеми у громадах та впливати на їх вирішення.

Яскравим прикладом є боротьба з так званою оптимізацією медичної та освітньої інфраструктури в районах Херсонщини.

«Яка це може бути «оптимізація», якщо на 18, переважно сільських, ОТГ, залишають лише дві з дев'яти опорних лікарень та 10 шкіл зі старшими класами?, - заявила Катерина Одарченко, представляючи громадську ініціативу на пресконференції у Києві. – Внаслідок такої «оптимізації» жителям деяких сіл доведеться добиратися до лікарні 110 кілометрів! А у масштабах України ця цифра може просто шокувати».

Сотні зустрічей із жителями, десятки масових акцій, збір підписів проти закриття районних лікарень та сільських шкіл – на цьому команда «Національної платформи» не зупинилася. Команда Катерини Одарченко підняла серйозну інформаційну хвилю у ЗМІ, організувала низку пікетів у Верховної Ради України та не дозволила владі замовкнути проблему. У результаті під ініціативою «Національної платформи» було зібрано понад 25 000 підписів жителів Херсонщини, а звернення громад до Кабміну підтримали цілу низку топ-політиків України, таких як Юлія Тимошенко, Сергій Шахов та інші.

«Пряма демократія у дії, – коментує ситуацію політолог Олексій Якубін. - Поки всі лише говорять про теоретичну можливість референдуму, наша колега Катерина Одарченко її реалізує».

Ефективність місцевих ініціатив, яку продемонструвала виборча кампанія у 184 окрузі, високо оцінив і Кирило Молчанов, заступник директора Українського інституту політики.

«Катерина не лише взялася за вирішення кількох болючих для регіону соціальних проблем прямо під час кампанії, а й вивела тематику закриття шкіл та лікарень регіону на загальнонаціональний рівень, – заявив політолог. – Про кризову ситуацію на Херсонщині заговорили на центральних телеканалах. У Верховній Раді пул депутатів, включаючи таких важкоатлетів, як Тимошенко, підписали відповідне звернення до Кабміну. А головне Одарченко активізувала громадську компанію підтримки її ініціативи».

Експерти сходяться на думці, що тренд адмінресурсу, підкупу виборців та загалом – зміни одних представників старих еліт на інших – перестає бути актуальним для української політики. Результат команди Катерини Одарченко, яка об'єднала навколо загальної проблематики не лише своїх прихильників, а й сотні звичайних жителів регіону, цілком здатний переламати тренди, що склалися, - вважає відомий український соціолог, доктор наук, зав.кафедрою соціології ФСП НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» Павло Кутуєв:

«Це дуже цікавий кейс, який свідчить про таке. Виборці не остаточно зневірилися. І коли замість політичних симулякрів до вирішення проблем включаються реальні пасіонарії, люди готові на активні дії та підтримку нових лідерів».