Експерти визначили найбільш фальсифіковані вибори в історії

У 1822 році США заснували в Африці незвичайну колонію — державу відпущених на свободу афроамериканців, яка отримала назву Ліберія (від лат. Liber — «вільний, незалежний»). В 1828 році переселенці з Нового Світу захопили все узбережжя сучасної Ліберії, а в 1847-му проголосили незалежність республіки. При цьому колишні раби вважали себе американцями, не поспішали змішуватися з корінними племенами і спробували встановити американську систему правління.

Формально копіюючи демократичні інститути, система ця іноді виглядала карикатурно. Так сталося на виборах 1927 року, коли діючий президент Чарльз Кінг висунув свою кандидатуру на третій термін. Його суперником був колишній мер столиці країни — Монровії — Томас Фолкнер. Складно сказати, наскільки серйозним суперником був уродженець Північної Кароліни Фолкнер, але Кінг вирішив перестрахуватися.

Зареєстрованих виборців в ті роки налічувалося всього 15 000 осіб. При цьому, після підрахунку голосів, з'ясувалося, що за главу держави проголосували... 243 000 співвітчизників. Явка виборців склала 1 680%...

Попри явну абсурдність ситуації і очевидні фальсифікації Кінг вступив на посаду, хоча Фолкнер звинуватив партію президента у використанні примусової праці і продажу рабів в іспанську колонію Фернандо-По. Не добившись справедливості на батьківщині, програвший кандидат звернувся до Ліги Націй і Держдепартаменту США.

Це подіяло, і Ліга Націй створила міжнародну комісію з розслідування повідомлень про работоргівлю. США, своєю чергою, призупинили дипломатичні відносини з Ліберією. Звіт, опублікований в 1930-му році, свідчив, що президент Кінг отримував непряму вигоду від примусової праці. Незабаром він подав у відставку, не чекаючи імпічменту.

Залишається додати, що сучасна Ліберія є однією з найбідніших держав світу з ВВП на душу населення близько 500 доларів в рік. Рівень безробіття становить 85%, а середня тривалість життя — 55 років для чоловіків і 58 — для жінок.

На ілюстрації: президент Чарльз Кінг зі своєю свитою на ступенях Палацу миру. Гаага, 1927 рік