Європа ворушиться, США «морозяться»: як Захід реагує на погрози Кремля

У середу, 27 травня, президент Володимир Зеленський направив своєму американському візаві Дональду Трампу, а також конгресменам листа, в якому попередив про поглиблення дефіциту систем протиповітряної обони в Україні, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам.

«Таке буває рідко, коли лідери іншої держави звертаються так, листом, одночасно до президента і Конгресу Сполучених Штатів Америки, но ситуація зараз така: треба діяти оперативно і результативно. Важливо, щоб Америка почула Україну. Ми розуміємо, що багато глобальної уваги зараз на війні в Ірані. Але треба припиняти і війну тут, в Європі – війну дуже криваву, яка триває вже п'ятий рік на повномасштабному рівні. І чим швидше ми зможемо дати більше захисту від балістики, тим швидше ми зможемо зробити так, щоб дипломатія спрацювала. Поки Росія покладається на ракети, її інтерес до дипломатії несправжній. Необхідно це виправити. І ми можемо це виправити тільки разом з Америкою. Україна вдячна Америці за всю підтримку. Буде ще більш вдячна за гідний мир і гарантовану безпеку. Все це можливо, якщо буде достатньо рішучості», - заявив у цьому контексті нинішній господар Банкової.

Цей меседж прозвучав у день, коли українську столицю відвідали конгресмени Річард Блюменталь і Джим Гаймс. В Офісі президента (ОП) цей візит назвали дуже важливим «у ці важкі дні після масованої атаки». «Вдячні Сполученим Штатам, президенту і Конгресу за міцну двопартійну підтримку і всім американцям», - написав у соцмережах Зе за підсумками зустрічі з американськими законодавцями, які між тим представляють лише одну – Демпартію.

Того таки 27 травня Володимир Зеленський також обговорив із президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн зміцнення антибалістичних можливостей України. «Європа має відповідні можливості, і ми говорили про це, зокрема, в межах нашої роботи з ЄС на треку Drone Deal. Дякую, Урсуло, за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові приєднуватися», – зазначив глава держави.

Тим часом на неформальній зустрічі, що відкрилася 27 травня на Кіпрі, глави МЗС країн ЄС обговорили ситуацію, яка склалася після заяви росМЗС про майбутні удари по Києву. Як відомо, «пропозиція» рашистів західним дипломатам залишити українську столицю Брюсселем була відкинута, а російські посли в європейських столицях були викликані для роз'яснень.

«ЄС збереже незмінною свою дипломатичну присутність у Києві. З нашого боку ми продовжимо надавати підтримку Україні. Україна потребує протиповітряної оборони та фінансової допомоги, яка буде продовжена найближчими днями», — акцентувала на кіпрській зустрічі офіційний представник Єврокомісії Аніта Хіппер. За її словами, Євросоюз також має намір «притягнути к відповідальності» всіх причетних до атак по невійськових цілях у Києві.

У свою чергу вищезгадана глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нагадала, що ЄС щойно схвалив фінансування Києва на €90 млрд, що, за її словами, має дозволити Україні «вести переговори з позиції сили». Крім цього, пані фон дер Ляєн анонсувала початок роботи над 21-м пакетом санкцій проти РФ, який, за її словами, «має змусити російських громадян відчути наслідки війни в їхньому щоденному житті».

Незважаючи на те, що в ЄС не роз'яснюють, про які конкретно антиросійські рестрикції йдеться, за інформацією Politico «вельми ймовірно, що в Брюсселі замислилися про пошук нових шляхів скорочення доходів російського бюджету». Також за інформацією видання європейці планують «інтегрувати Україну у військово-промислову систему Європи». Йдеться, зокрема, про можливість об'єднання національних систем ППО з європейськими цивільними супутниковими системами для протидії Росії. «Ми маємо намір інтегрувати національні системи моніторингу та перехоплення дронів з нашими супутниковими системами Copernicus і Galileo, що значно підвищить нашу обізнаність», — повідомила глава Єврокомісії.

У свою чергу, єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс в інтерв'ю Financial Times розповів про плани переорієнтувати європейський ВПК із виробництва дорогих систем озброєння, що вимагає більше часу та ресурсів, на випуск дешевших систем для потреб України, які можна виробляти швидко і в великих масштабах.

Водночас президент Чехії Петр Павел, який свого часу виступив з ініціативою створення «коаліції снарядів» для України, висловив жаль у зв'язку з тим, що кількість держав, які беруть участь у чеській ініціативі із закупівлі боєприпасів для нашої з вами країни, з грудня минулого року скоротилася вдвічі — з 18-ти до дев'яти. У зв'язку з цим чеський лідер закликав вдихнути нове життя в «коалицію снарядів», зробивши обговорення цього питання однією з ключових тем на саміті НАТО, який відбудеться в липні в турецькій Анкарі.

Вельми і вельми показово, що нинішня ескалація між Європою та Росією проходить без участі США, які не приєдналися до заяви Києва, зачитаної 26 травня на засіданні Радбезу ООН у Нью-Йорку українським постпредом в ООН Андрієм Мельником. «Ми закликаємо до повного, негайного і безумовного припинення вогню, а також підкреслюємо термінову необхідність для вжиття конкретних гуманітарних заходів», — йдеться в заяві України, яку не підтримав Білий дім.

Не підтримали Київ і кілька країн НАТО, які нещодавно заблокували ініціативу генсека Альянсу Марка Рютте про закріплення обов'язкової військової допомоги Україні на рівні 0,25% від ВВП. Зокрема, проти виступили Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.

Низка держав заявили, що не хочуть «зв'язувати собі руки» жорсткими відсотковими рамками, посилаючись на власні бюджетні процеси та необхідність самостійно визначати пріоритети фінансування. На відміну, наприклад, від Німеччини, обсяги допомоги від Франції, Іспанії, Італії та Канади часто критикують за невідповідність реальним економічним можливостям цих країн. Водночас хоча та ж Велика Британія залишається одним із найбільших донорів України в абсолютних цифрах, її поточні зобов'язання (близько £3 млрд на рік) становлять лише близько 0,1% ВВП, що істотно нижче запропонованої планки.

Тим часом ініціативу Марка Рютте щодо обов'язкового виділення 0,25% ВВП на військову допомогу Україні підтримали щонайменше сім країн Альянсу, які вже виконують або перевищують цей показник. За даними видання The Telegraph до групи підтримки увійшли: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Нідерланди, Швеція та інші країни Північної Європи (Данія, Норвегія, Фінляндія).

Втім, оскільки рішення в Альянсі приймаються виключно на основі повного консенсусу, ініціатива генсека Альянсу була заблокована. При цьому постпред України в НАТО Альона Гетьманчук заявила, що незатвердження суворого ліміту має і позитивний бік: це не створить штучної «стелі» для країн-лідерів, які готові виділяти навіть більше ніж 0,25% свого ВВП для підтримки України.

Тим часом джерела Reuters повідомляють, що в Альянсі нещодавно досягли домовленості про розгортання німецько-нідерландського корпусу в країнах Балтії для захисту східного флангу в разі нападу Росії. Передбачається, що загальна чисельність корпусу складе 40–60 тис. військовослужбовців із центром управління в німецькому Мюнстері. На території ж Прибалтики буде розміщено базову структуру управління та постачання: штаби, склади техніки та боєприпасів, а також високотехнологічні підрозділи, які неможливо екстрено перекинути в регіон (протиповітряна оборона, артилерія та інженерні підрозділи). Основний склад корпусу, тобто піхота, може бути без важкого спорядження перекинутий авіацією за лічені години, після чого будуть розконсервовані техніка та боєприпаси, що зберігаються на складах. Штаб корпусу в Мюнстері в такому разі візьме на себе не тільки управління перекинутими військами, а й їхню координацію з арміями всіх задіяних країн.

Такий формат, як зазначає The Atlantic, обраний не випадково: країни Балтії безпосередньо межують з Росією, і в разі потенційного кофлікту постійні військові бази могли б бути дуже швидко знищені. Роззосередження військ із можливістю їхнього оперативного перекидання західні аналітики розглядають як більш безпечний та ефективний варіант розподілу сил. Поки що сили НАТО в Прибалтиці, нагадаємо, координуються з польського Щецина.