Фахівці розповіли, чому батьки б'ють своїх дітей

Для того щоб зрозуміти свій неусвідомлений потяг до жорсткого покарання дитини, потрібно розібратися в причинах, які призводять до того, що батьки б'ють своїх дітей. 

«Батьків теж били»
Дітей били в усі віки. До царювання Катерини Великої били навіть дітей дворян, а вже що робили з селянськими і міщанськими дітьми годі й говорити. У тій же Великобританії офіційне покарання дітей різками було скасовано лише недавно.

На пострадянському просторі карали дітей побиттям неофіційно, але теж дуже часто. Перерахувати сім'ї, в яких дитину і пальцем не тронули, вистачить й однієї руки. Бити своїх дітей вважалося непристойною, ганебною, але необхідною умовою виховання. І ця традиція передавалася з покоління в покоління. Не дивно, що і зараз вдарити дитину - не такий вже й страшний вчинок. Більш того, з віком у деяких чоловіків виникає відчуття, що бити можна було б в дитинстві їх частіше.

Історично так склалося, що відмовитися від побиття дитини складно. Із спокусою покарати побиттям найкраще справляються ті батьки, які усвідомлюють перенесені в дитинстві приниження під час побоїв і терплять максимально довго, шукаючи інші способи впливу.

«Інакше не розуміє»
Це переконання досить стійко і міцно засіло в батьківській свідомості, і апелювати до нього простіше простого. Але найчастіше до такої заяви вдаються найбільш нетерплячі і невитримані батьки, які починають бити дитину, навіть не давши йому часу зрозуміти свої помилки і переосмислити свою поведінку.

Дитяче сприйняття часто хаотичне і сумбурне, а в своїй поведінці дитина керується більше емоціями ніж здоровим глуздом. В цьому відношенні терпіння до маленької людини повинно бути максимальним. До цього найчастіше бувають нездатні якраз ті батьки і матері, яким свого часу подумати і відрегулювати поведінку не давали. 

Тому таке поняття, як терпіння, ними не тільки відкидається, але і викликає обурення. Бити дитину здається їм єдиним правильним рішенням, тому що терпіння і інші способи не допомагають. Але насправді такі батьки просто не мали можливості в своєму дитинстві переконатися, наскільки вони дієві. 

Щоб подолати цю ситуацію, власних сил може не вистачити. Потрібно довго тренуватися спочатку на самому собі. Дозволяючи собі робити все у власному темпі, а вже потім спробувати донести щось до своєї дитини. 

«Не вистачає терпіння»
Цей заклик більше підходить вже тим мамам і татам, які дійсно володіють серйозним рівнем терпіння і перепробували багато в спробі приборкати поведінку свого чада. Для них акт покарання - це прояв відчаю, яке не знаходить іншого виходу. Іноді такі батьки бити дитину толком не вміють - у них це виходить якимось змазаним і неефективним.

В цьому випадку оптимально звернутися до психолога, психіатра, невропатолога, які могли б в індивідуальному порядку дати консультацію, пояснити поведінку дитини, розповісти на прикладах, як краще домогтися від нього бажаного.

У деяких випадках затягувати зі зверненням до лікаря не варто. Так буває, коли батьки бачать, що у дитини серйозні проблеми, вирішити які вони не в силах і навіть не знають як. Але разом з тим сором і вина заважають звернутися їм до фахівця. 
Часто причинами гніву і агресії можуть бути незначні приводи, які можна обговорити в колі таких же нещасних і стурбованих мам і тат. Як правило, якщо ділитися ситуаціями, то заспокоїти свою душу і нерви буває набагато легше. 

Фото: tvoymalysh

Важно! Материал подготовлен на основании последних, научно проверенных и актуальных исследований в сфере медицины. Материал, подготовленный журналистом «Lenta.UA», носит исключительно информационный характер и не является призывом к действию или основой для установления медицинского диагноза. Все решения, касающиеся здоровья, должны быть обязательно согласованы с Вашим лечащим врачом, призываем обязательно обращаться к специалистам.