Фокуси Одеського ТЦК: депутат-інвалід перетворився в рейнджера

Депутат Ілля Лупоносов стверджує, що після конфлікту навколо перевірки будівництва укриття в Лиманському його затримали представники ТЦК, попри інвалідність та значний пакет медичних документів. За його словами, після цього він фактично опинився без можливості повноцінно захищати свої права, а перебування у ТЦК затягнулося майже на місяць.

Історія Іллі Лупоносова має дві складові — мобілізаційну та антикорупційну. І саме їхній збіг у часі потребує особливої уваги правоохоронних органів та громадськості, повідомлєя ukrpress.fun.

За документами, які є в розпорядженні редакції, Ілля Лупоносов має інвалідність ІІІ групи, встановлену довічно рішенням медико-соціальної експертної комісії від 10 травня 2023 року №332.

31 липня 2026 року він звернувся до начальника Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП із заявою про надання відстрочки. У заяві Лупоносов посилався на положення статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також просив виключити його з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби.

До заяви було додано значний пакет медичних документів.

Серед них — медична виписка від 29 травня 2026 року, документи щодо наслідків черепно-мозкової травми, результати МРТ, консультації невролога та ендокринолога, результати лабораторних досліджень, документи щодо патології щитоподібної та прищитоподібної залоз, а також довідка МСЕК про інвалідність.

У документах зазначаються, зокрема, післятравматична енцефалопатія ІІ ступеня, стійкий цефалгічний синдром, виражена вестибулопатія, астено-невротичний синдром, синкопальні напади, поширений остеохондроз, численні протрузії міжхребцевих дисків, хронічна люмбоішіалгія, первинний гіперпаратиреоз, гіперкальціємія, аденома прищитоподібної залози та вузлові утворення щитоподібної залози.

Більше того, у доданому до документів юридичному висновку від 10 липня 2026 року зазначено, що сукупність установлених захворювань відповідає критеріям відповідних статей Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402. Автор висновку рекомендує визначити ступінь придатності як «непридатний до військової служби».

Однак саме тут, за твердженням депутата, і починається найгучніша частина історії.

«Мене затягнули до мікроавтобуса»

У скарзі до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Ігоря Міщенка Лупоносов описує події 20 серпня 2026 року.

За його словами, близько 16:10 біля житлових будинків з’явилися патрульний автомобіль та мікроавтобус із невідомими йому особами у військовій формі.

Лупоносов стверджує, що військові попросили надати військово-облікові документи, однак не відреагували на його повідомлення про інвалідність та стан здоров’я.

Далі, за його версією, проти нього застосували фізичну силу та примусово посадили до мікроавтобуса. Напрямок руху він спочатку не знав. Згодом, за його словами, з’ясувалося, що його доставили до Київського районного ТЦК та СП Одеси.

Особливо важливо, що сам депутат перебував на військовому обліку в Білгород-Дністровському районному ТЦК та СП.

Таким чином, виникає ціла низка питань: на яких саме правових підставах здійснювалося доставлення, хто саме його проводив, чи були належним чином встановлені особи представників ТЦК, чи складалися відповідні документи та чи була дотримана передбачена законом процедура.

Відповіді на ці питання мають бути не політичними, а документальними.

ВЛК за кілька хвилин

Не менш серйозні претензії Лупоносов висловлює щодо проходження військово-лікарської комісії.

За його словами, після доставлення до ТЦК його направили до медичного закладу для проходження ВЛК. При цьому, стверджує депутат, належного медичного обстеження не проводилося, наявні діагнози та документи не були належним чином досліджені, а сама процедура зайняла лише кілька хвилин.

Результат — висновок «придатний до військової служби».

Саме це твердження потребує незалежної перевірки.

Адже якщо медичні документи, які містять інформацію про інвалідність, наслідки черепно-мозкової травми, синкопальні напади, захворювання хребта та ендокринної системи, справді були надані лікарям, закономірно постає питання: яким чином ВЛК оцінювала їх та чи були проведені всі необхідні дослідження?

І головне — чи може висновок про придатність вважатися обґрунтованим, якщо медичний стан людини фактично не досліджувався належним чином?

Це вже не питання особистого конфлікту. Це питання до процедури.

Чому саме після конфлікту навколо укриття?

Є ще одна обставина, яку редакція вважає принципово важливою.

До виникнення проблем із ТЦК Лупоносов активно займався питаннями залучення міжнародного та донорського фінансування для свого округу та селища Лиманське.

Одним із результатів цієї роботи стало залучення фінансування на будівництво укриття в Лиманському, орієнтовна вартість гранту якого становила близько 100 млн грн.

Після початку реалізації проєкту, за твердженням депутата, у нього виникли питання до якості виконання робіт, дотримання підрядником договірних зобов’язань та використання коштів.

Лупоносов почав публічно порушувати питання щодо реалізації проєкту та вимагати перевірки можливих порушень.

У цій історії фігурує підрядна організація, яку пов’язують із компанією «Будмарка». За наявною інформацією, щодо діяльності підрядника могли ініціюватися перевірки та кримінальні провадження, пов’язані з можливим невиконанням договірних зобов’язань.

Але тут необхідно чітко розділяти встановлені факти та твердження сторін.

Редакція не стверджує, що будь-які порушення з боку підрядника вже доведені судом. Так само не можна без доказів стверджувати, що саме конфлікт навколо укриття став причиною проблем Лупоносова з ТЦК.

Але часова послідовність подій потребує перевірки.

Спочатку — активність депутата щодо можливих проблем із реалізацією масштабного проєкту та використанням значних коштів. Потім — проблеми з військовим обліком, розшук, затримання та доставка до ТЦК. Після цього — спірний, за твердженням Лупоносова, висновок ВЛК.

Чи є між цими подіями зв’язок? Наразі це питання, а не встановлений факт.

«Блокпост біля будинку»

Ще одна деталь, яку необхідно перевірити правоохоронцям, — твердження депутата про те, що біля його будинку нібито був організований блокпост, після чого його доставили до ТЦК.

Якщо ця інформація підтвердиться, необхідно встановити, хто організував відповідний пост, на яких підставах, хто перебував на місці та чи були всі дії представників державних органів законними.

Тут можуть мати значення відеозаписи з камер спостереження, записи автомобільних реєстраторів, дані патрульної поліції, журнали чергувань, документи ТЦК та показання очевидців.

Тобто це цілком перевірювана історія.

Майже тиждень без можливості нормально захищатися

Найбільш тривожним у цій ситуації є питання доступу людини до зв’язку та можливості захищати свої права.

За інформацією, яку повідомляє сторона Лупоносова, фактично йдеться про тривале перебування у структурі ТЦК без нормальної можливості користуватися телефонним зв’язком.

Якщо людина не може самостійно зв’язатися з адвокатом, лікарем, родичами або іншими особами, які можуть допомогти підтвердити її стан та правовий статус, це створює очевидні ризики порушення права на захист.

Окремо виникає питання щодо електронної медичної системи.

Якщо лікарі або медичні установи надсилали запити через Helsi, а пацієнт не мав можливості отримати до них доступ або надати необхідну відповідь, потрібно встановити, чому саме виникла така ситуація та хто відповідав за забезпечення доступу до медичної інформації.

Адже цифровізація медицини не має перетворюватися на формальність, коли документи існують в електронній системі, але людина фізично позбавлена можливості ними скористатися.

Відправили до військової частини — і повернули назад

Найбільш показовим у цій історії стало те, що після проходження ВЛК та визнання «придатним до військової служби» Іллю Лупоносова фактично відправили до військової частини, розташованої неподалік Донецька. Однак вже безпосередньо у військовій частині, за інформацією сторони депутата, звернули увагу на його реальний стан здоров’я та наявні медичні документи. Там його, навпаки, побачили як серйозно хвору людину, а серед медичних проблем окремо звернули увагу на пухлинне утворення, яке фігурує в медичній документації.

Більше того, у Лупоносова було направлення на термінову госпіталізацію та оперативне лікування, із відповідною позначкою про необхідність термінової госпіталізації. За наданою редакції інформацією, госпіталізація була запланована на вересень. Фактично військова частина, побачивши ці документи та стан чоловіка, не прийняла його до свого складу і повернула назад до ТЦК.

Таким чином виникає парадоксальна ситуація: ТЦК визнав людину придатною до військової служби та відправив на фронтовий напрямок, тоді як у самій військовій частині побачили очевидні медичні ризики, наявність показань до термінової госпіталізації та необхідність операції — і фактично повернули його назад.

Ця обставина потребує окремої перевірки: хто саме ознайомлювався з медичними документами перед направленням до частини, чому інформація про необхідність термінового лікування не стала підставою для додаткового медичного обстеження та як взагалі людина з таким медичним анамнезом отримала висновок про придатність до військової служби.

ТЦК — не територія без законів

Мобілізація під час війни є необхідною умовою оборони держави. Але війна не скасовує закон.

Представники ТЦК мають діяти в межах своїх повноважень, а рішення ВЛК мають ґрунтуватися на реальному медичному огляді та відповідних документах.

Якщо громадянин має інвалідність, медичні висновки та документи, які можуть впливати на визначення його придатності або права на відстрочку, вони не можуть просто зникнути з поля зору чиновників.

У випадку Лупоносова маємо ситуацію, коли одна сторона заявляє про грубе порушення процедури, фізичне примушування, ігнорування медичних документів та фактичне обмеження можливості захищати свої права.

Тепер слово має бути за ТЦК, ВЛК, поліцією, прокуратурою та Омбудсманом.

Вони повинні відповісти на прості питання.

Хто і на якій правовій підставі доставив депутата до ТЦК?

Чому його доставили саме до Київського районного ТЦК Одеси, якщо він перебував на обліку в Білгород-Дністровському районному ТЦК?

• Чи були враховані документи про інвалідність?
• Хто саме проводив ВЛК та скільки фактично тривів медичний огляд?
• Які лікарі оглядали Лупоносова?
• Які медичні документи вони отримали?
• На підставі яких даних його визнали придатним?
• Чи мав він можливість зв’язатися з адвокатом та близькими?
• Чи існують відеозаписи його затримання та доставлення?

І нарешті — чи має ця історія будь-який зв’язок із його діяльністю щодо перевірки використання коштів на будівництво укриття в Лиманському?

Останнє питання особливо важливе, оскільки йдеться про проєкт орієнтовною вартістю близько 100 млн грн та можливі претензії до виконання робіт і використання коштів.

Якщо порушень не було — перевірка це підтвердить.

Якщо депутат зловживав своїм статусом або намагався уникнути мобілізації — це також має бути встановлено законним шляхом.

Але якщо підтвердиться інше — що людину з інвалідністю, яка мала значний пакет медичних документів, фактично силоміць доставили до ТЦК, формально провели ВЛК, проігнорували медичні обставини та надовго обмежили її можливість користуватися зв’язком, — тоді це вже не питання одного депутата.

Це питання того, чи не перетворюється система мобілізації на територію, де посадовці відчувають себе поза законом.

Редакція готова надати можливість представникам Київського районного ТЦК та СП Одеси, Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП, відповідної ВЛК, Національної поліції, прокуратури та інших причетних органів надати свої пояснення та документи.

Усі наведені у матеріалі твердження щодо незаконності дій ТЦК, причин конфлікту та можливого зв’язку між антикорупційною діяльністю депутата і його проблемами з військовим обліком потребують офіційної перевірки та не повинні розглядатися як встановлені судом факти.