FONDY Вагоровських: західна вітрина, російська начинка

Як фінтех, побудований на вкрадені гроші, налагодив співпрацю з державними структурами РФ і продовжує вводити клієнтів в оману. Більше того, Валерія Вагоровська на вкрадені разом зі своїм чоловіком гроші продовжує фінансувати fin tech проєкти в США та Європі і мріє разом з чоловіком втекти від правосуддя до цих країн.

Цей матеріал підготовлено на основі українських кримінальних проваджень, судових і корпоративних реєстрів, банківських та договірних документів, зібраних юристами, а також відкритих джерел у кількох країнах. Остаточну правову оцінку діям згаданих осіб має дати суд.

Про FONDY і родину Вагоровських українські медіа писали не раз. Володимира Вагоровського називали фігурантом кримінальних проваджень про заволодіння коштами та активами колись успішної мережі «Амстор». Інші публікації стосувалися роботи пов’язаних із ним структур на окупованій Донеччині та платіжного бізнесу його дружини Валерії Вагоровської.

Відправною точкою для цього розслідування є захоплення «АМСТОРа». А головним питанням для дослідження - куди пішли гроші, які, за матеріалами українського слідства, виводилися з бізнесу, через які компанії вони проходили і як у цьому ланцюгу з’явилася FONDY. Платформа роками продавала себе як європейський fintech, хоча документи ведуть до російської платіжної та державної інфраструктури.

   Валерія Вагоровська

Валерія Вагоровська називає себе міжнародною IT-підприємницею. Пов’язані з нею компанії, які вона зареєструвала в США (Fynex Group, Inc., Fynex Group LLC та проєкт Umbrelly.cloud) наймають людей і підрядників у Великій Британії, США та інших країнах, продають інтернет-еквайринг, мультивалютні платежі, мобільні SDK і рішення для маркетплейсів. Але за цією вітриною є зовсім інша реальність.

Бренд FONDY, який став фінансовою базою бізнесів Вагоровських та інструментом відмивання грошових коштів працював і, ймовірно, продовжує працювати в Росії, де проєкт через московське ТОВ «СОБІ» очолює рідний брат Вагоровської Олексій Бондаренко. Російське Агентство стратегічних ініціатив із Путіним у Наглядовій раді взяло проєкт на офіційний супровід, а продукт підтримував картку «Мир», Систему швидких платежів Банку Росії та російську фіскальну інфраструктуру.

І допоки українські правоохоронні та слідчі органи розплутують ці звʼязки, а самі українці пʼятий рік живуть в умовах повномасштабної війни та обстрілів, подружжя Вагоровських живе без перебільшення королівським життям у розкішному Palais Batthyány-Strattmann у Відні. Оренда площ у палаці коштує  20 тисяч євро на місяць, а вартість купівлі стартує від 4 мільйонів євро. Та Вагоровські цілком здатні собі це дозволити.

Palais Batthyány-Strattmann, Відень, Австрія

Наразі слідству також відомо, що подружжя Вагоровських мріє якнайшвидше оформити паспорти громадян Австрії з метою ймовірної втечі від українського правосуддя до США.

«Амстор» як джерело грошей

На початку 2010-х «Амстор» належав до найбільших роздрібних бізнесів сходу та центру України. Десятки супермаркетів і гіпермаркетів, торговельні площі, логістика, обладнання, товарні запаси, понад 8 300 працівників. Операційним ядром групи було ТОВ «Торговий Дім «Амстор». Володимир Вагоровський володів міноритарною часткою, однак матеріали кримінальних проваджень і документи потерпілої сторони вказують, що він контролював значну частину щоденної роботи мережі.

Один з магазинів «АМСТОР» у Києві

У 2014 році поряд з операційною компанією з’явилося ТОВ «Амстор Трейд» - структура з тим самим брендом, але без належно переданих активів, бізнесу й персоналу. Формальним власником була кіпрська MIRAMILIS LTD, яку матеріали проваджень пов’язують із Володимиром Вагоровським.

Найбільш показовий епізод стався наприкінці грудня 2014 року. Покупці приходили до звичних магазинів, брали той самий товар і розраховувалися на тих самих касах. Проте касові апарати ТОВ «Торговий Дім «Амстор» уже замінили апаратами ТОВ «Амстор Трейд». За матеріалами слідства, за десять днів - із 22 до 31 грудня - 69 067 735,59 грн виручки надійшли не операційній компанії мережі, а компанії-клону.

Є і інші епізоди, які стосуються викрадення грошових коштів, які сьогодні розслідуються  правоохоронними органами, в результаті яких було завдано збитків приватним інвесторам на суму більше 15 мільйонів євро та державі більше ніж на 1,7 млрд. грн.

Володимиру Вагоровському повідомлено про підозру. У матеріалах є відомості про міжнародний розшук і судові рішення щодо запобіжного заходу. Вироку у справі немає, але й назвати цю історію лише сваркою колишніх партнерів вже неможливо: операції відображені в кримінальних провадженнях, банківських документах і судових матеріалах.

Окупована Донеччина: бізнес, який не зупинився

Після захоплення частини Донецької області Росією магазини на окупованій території не припинили роботу. Торгівля продовжилася через «Преміумторг» і «Мультиторг» - підприємства, зареєстровані за правилами так званої «ДНР». Матеріали українського кримінального провадження містять документи, фінансову звітність, службове листування та інші докази, які, за позицією слідства, вказують на фактичний контроль цих операцій Володимиром Вагоровським та його оточенням. Раніше всі ці обставини вже детально досліджували журналісти «Економічної правди».

Слідчі наразі вивчають, хто організовував постачання товарів, управляв рахунками, отримував виручку та сплачував обов’язкові платежі окупаційним структурам. У матеріалах також фігурують поставки для підрозділів незаконних збройних формувань, проходять активні допити осіб, що були задіяні в злочинних схемах.

Частину осіб, які, за версією правоохоронців, забезпечували роботу магазинів у так званій «ДНР», уже оголошено в розшук. За наявною у редакції інформацією, вирішується питання про додаткову правову кваліфікацію дій Володимира Вагоровського за цими фактами.

Після цього говорити лише про корпоративний конфлікт уже недостатньо. Активи українського бізнесу продовжували приносити дохід в економіці окупаційного режиму. А далі слід грошей веде до компаній, на базі яких виріс платіжний бізнес FONDY.

Володимир Вагоровський у Відні в червні 2026 року

Від кас «АМСТОРа» до платіжної системи FONDY

Матеріали слідства і документи, зібрані юристами, дають змогу простежити маршрут коштів. Із бізнесу «Амстор» вони надходили на пов’язані з родиною Вагоровських ТОВ «Фоксіпеймент» і ТОВ «ЕЛАЄНС-СЕРВІС», а далі - до компаній в Україні, Росії, окупованому Криму та європейських юрисдикціях.

Із 3 січня 2013 року до 25 грудня 2014 року ТОВ «Фоксіпеймент» отримало від бізнесу «АМСТОРа» понад 4,5 млн доларів США за договорами, які слідство ідентифікує як фіктивні і перевіряє їх реальність. Значна частина коштів потім пішла компаніям «СП-Інвест» і «Сітіпей», пов’язаним із російськими громадянами.

ТОВ «Фоксіпеймент» володіло ТОВ «ЕЛАЄНС-СЕРВІС», від якого, за документами, походили права на програмний комплекс FONDY. Згодом ці права опинилися у віденській V&A HOLDING GmbH, яка належить особисто Валерії Вагоровській. Належала останній також і ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», яка мала ліцензію НБУ, працювала під брендом FONDY та була непрямим учасником Visa і Mastercard.

Слідство впевнене, що FONDY фінансувалася саме коштами, виведеними з «АМСТОРу» і тому відокремити ці дві історії одна від одної вже неможливо.

FONDY у Росії: супровід Держави – агресора і платіжна інфраструктура РФ

Ключовий документ про російську частину FONDY оприлюднило не медіа, а Агентство стратегічних ініціатив (АСІ) - державна інституція РФ, наглядову раду якої очолює Володимир Путін.

22 жовтня 2021 року АСІ повідомило, що бере на супровід проєкт «Международная платежная платформа FONDY». Керівником проєкту агентство назвало генерального директора і власника московського ТОВ «СОБІ» Олексія Бондаренка - рідного брата Валерії Вагоровської. У публікації прямо зазначалося: московська компанія «СОБІ» розробила систему FONDY для роботи з платежами бізнесу.

Опис російського продукту майже дослівно повторював можливості міжнародної платформи: інтернет-еквайринг, міжнародні онлайн-платежі, мобільні застосунки, підписки, холдування, QR-платежі та SoftPOS. Водночас система працювала з карткою «Мир», Системою швидких платежів Банку Росії та російською фіскальною інфраструктурою, а також підтримувала SEPA, SWIFT і європейський інтернет-банкінг.

АСІ обіцяло проєкту сприяння у взаємодії з російськими міністерствами, державними установами та великими компаніями, допомогу з тестуванням, упровадженням, фінансуванням і експортним просуванням. Зібрані матеріали також пов’язують «СОБІ» з інституціями уряду Москви: Департаментом підприємництва та інноваційного розвитку, Агентством інновацій, Московським інноваційним кластером і проєктом «Малий бізнес Москви». За відкритими фінансовими даними, компанія продовжувала діяльність і після початку повномасштабного вторгнення.

Скріншот з сайту АСІ

Це більше, ніж збіг назви. Державне агентство РФ назвало московську компанію розробником FONDY, брата Валерії Вагоровської - керівником проєкту, а саму платформу включило до програми державного супроводу.

Досі немає публічної відповіді на головне технічне питання:

Наскільки російська, українська та європейська FONDY були відокремлені одна від одної?

Чи мали вони спільний код, обмін інформацією, підтримку або адміністраторські облікові записи?

Чи можуть російські структури бачити дані українських та європейських клієнтів?

Рішення НБУ: зв’язки з РФ як підстава для втрати ліцензії

29 квітня 2024 року Національний банк України скасував реєстрацію ФК «ЕЛАЄНС» як непрямого учасника Visa і Mastercard. Регулятор повідомив, що отримав від правоохоронних органів інформацію про ризики для національної безпеки та документальне підтвердження від спеціального державного органу з правоохоронними функціями.

На той момент ФК «ЕЛАЄНС» була помітним учасником ринку: за січень–лютий 2024 року на неї припадало 21,82% кількості та 9,35% суми карткових операцій серед непрямих учасників. У матеріалах НБУ зазначалося, що українська компанія користувалася торговельною маркою FONDY, власником якої була V&A HOLDING GmbH, пов’язана з Валерією Вагоровською.

22 липня 2024 року НБУ відкликав ліцензію ФК «ЕЛАЄНС». Регулятор послався на недостовірну інформацію в документах, небездоганну ділову репутацію компанії, її директора та власника істотної участі, а також на зв’язки власників істотної участі з Російською Федерацією. Це формулювання міститься в офіційному рішенні українського фінансового регулятора.

Валерія Вагоровська назвала рішення необґрунтованим і заявила про тиск на бізнес. Це її публічна позиція. Рішення НБУ, однак, залишається чинним, а наведені в ньому мотиви збігаються з документами про московську «СОБІ», роль Олексія Бондаренка та підтримку проєкту з боку АСІ.

Залишається ще одна проблема - дані клієнтів. У судових справах 2025-2026 років з’являються довідки ФК «ЕЛАЄНС» із датами, сумами, системними ідентифікаторами та маскованими номерами карток за старими транзакціями. Отже, доступ до платіжних архівів зберігся після відкликання ліцензії.

Де лежать ці масиви, хто ними керує і чи перетиналася система доступу з російською «СОБІ», повинні встановити правоохоронці та регулятори.

Технологія змінює власників: TBC, FLITT і VALUETEK

У 2023-2024 роках частина технологічних і корпоративних активів FONDY почала переходити до нових власників і користувачів. 25 квітня 2024 року Антимонопольний комітет України дозволив TBC Bank Group через TBC International Holdings отримати контроль над ірландською Fondy Payments Limited.

За корпоративними та договірними матеріалами, 31 травня 2024 року Fondy Payments придбала у V&A HOLDING програмне забезпечення платіжного шлюзу. У червні керівні органи ірландської компанії замінили представниками TBC, після чого її акції перейшли до TBC International Holdings. Надалі технологія почала розвиватися під брендом FLITT.

Другий маршрут передачі технології веде до України. У грудні 2024 року було зареєстровано договір, за яким ТОВ «ВАЛЬЮТЕК» отримало право користуватися програмним комплексом FONDY. Компанія належить SCM Finance, що входить до групи SCM Ріната Ахметова.

У досліджених матеріалах немає доказів того, що TBC, SCM або ТОВ «ВАЛЬЮТЕК» брали участь у можливому виведенні коштів чи свідомо купували актив незаконного походження. Але йдеться про професійних учасників угод із регульованою платіжною технологією, тому питання про якість перевірки продавця та активу є закономірним.

Що вони знали про українські кримінальні провадження, рішення НБУ, московську «СОБІ» і державну підтримку FONDY у Росії?

Чи перевіряли походження прав на програмне забезпечення та його зв’язок із російською інфраструктурою?

Чи переходили разом із кодом бази мерчантів, KYC-файли, історія транзакцій, резервні копії та адміністративні доступи?

Відповіді можуть зняти значну частину запитань. Санкційна, AML, IP та data due diligence, гарантії продавця і механізми відшкодування показали б, як саме сторони оцінювали ризики. Поки цих відповідей немає.

Як окремі епізоди складаються в одну історію

Окремо все це можна пояснювати по-різному: корпоративним конфліктом навколо «АМСТОРа», роботою магазинів на окупованій території, звичайними переказами між компаніями, розвитком міжнародного fintech, російським IT-проєктом чи кількома угодами з передання технології. Разом документи дають зовсім іншу картину.

За версією слідства, кошти й активи операційного бізнесу «АМСТОРа» переходять до компаній, контрольованих або пов’язаних із родиною Вагоровських. Частина мережі продовжує працювати на окупованій Донеччині. Гроші проходять через «Фоксіпеймент» і «ЕЛАЄНС-СЕРВІС», із якими пов’язане походження прав на програмний комплекс FONDY. У цей самий час міжнародна платформа будує західний імідж, а в Москві брат Валерії Вагоровської очолює однойменний проєкт, який російська державна інституція називає розробкою «СОБІ» і бере під офіційний супровід.

І саме в цей час Валерія Вагоровська на брудні гроші свого чоловіка починає реєструвати та інвестувати у створення проєктів в США (Сан-Франциско та Делавері - компаній Fynex Group, Inc., Fynex Group LLC та проєкт Umbrelly.cloud), наймає співробітників, залучає партнерів, які навряд чи ознайомлені з минулим «партнерів Вагоровських» та походженням грошей, на які вони розвиваються.

Серед партнерів Вагоровської: Ілля Конюх (Illia («Elijah») Koniukh; Людмила Мельничук (Liudmyla Melnychuk); Єгор Гавриленко (Yehor Havrylenko); Максим Зашевський (Maksym Zakshevskyi); Олександр Чумак (Oleksandr Chumak); Дмитро Татаренко (Dmytro Tatarenko).

У досліджених матеріалах немає доказів того, що вказані особи ознайомлені з брудною історією походження грошей Вагоровських та беруть усвідомлену участь у можливому відмиванні грошових коштів. Але йдеться про осіб, які позиціонують себе як професійні інвестори та професіонали, тому питання про «гігієну» професійних відносин лишається відкритим.

Після того як НБУ публічно заявив про ризики для національної безпеки та зв’язки власників із РФ, технологія не зникла. Вона перейшла до інших структур, отримала нові бренди й була передана в користування великим міжнародним та українським групам.

Тепер потрібні відповіді на три питання.

Чи пішли гроші, виведені з українського бізнесу, на створення та фінансування FONDY?

Чи були українська, російська та європейська платформи частинами однієї технологічної системи зі спільною інфраструктурою і даними?

І що знали покупці та ліцензіати, коли отримували технологію з таким минулим?

Чи знають нові партнери та співробітники подружжя Вагоровських про реальне походженні інвестицій в американські та європейські стартапи?

Українські правоохоронці продовжують розслідувати заволодіння коштами й активами «АМСТОРа», рух грошей, роботу пов’язаних структур на окупованій території та російські зв’язки платіжного бізнесу.

За інформацією редакції такі ж самі дослідження матеріалів розпочали і міжнародні фінансові державні органи.