Глобальний градус: яку роль в українській та іранській війнах грає Китай

Близькосхідний конфлікт, що помітно затягнувся, став серйозним викликом для Китаю, який зіткнувся з численними новими ризиками у зв'язку з загрозою порушення енергетичних поставок, закриття торгових маршрутів і можливістю зриву інфраструктурних проектів у рамках відомої стратегії «Пояс і шлях». «За цих обставин КНР шукає способи не тільки мінімізувати неминучий збиток від війни для китайської економіки, а й зміцнити свої позиції як світової держави, яка зуміла залишитися над сутичкою і розвиває відносини з усіма конфліктуючими центрами сили», - зазначає в даному контексті Politico. Видання наголошує, що ключовою фігурою в китайському керівництві, що визначає його підхід до конфлікту на Близькому Сході та підтримує активні контакти як з Тегераном, так і із західними союзниками, є голова МЗС КНР Ван І. Зазначимо, що головний китайський дипломат за час повномасштабної війни жодного разу не відвідував Україну. При цьому в Москву він їздив і не раз, але 2023-го на полях Мюнхенської конференції з безпеки таки провів зустріч face to face з тодішнім главою вітчизняного МЗС Дмитром Кулебою.

«Зараз усім сторонам необхідно не підливати олію у вогонь, а докорінно вирішити проблему і спільно працювати над тим, щоб повернути питання на шлях політичного врегулювання через діалог і переговори», — заявив Ван І під час зустрічі в Пекіні, що відбулася у вівторок, 24 березня, з радником прем'єра Великобританії з національної безпеки Джонатаном Пауеллом. У повідомленні зовнішньополітичного відомства КНР, поширеному за підсумками переговорів, зазначається, що «вплив ситуації в Ірані розширюється і затягування військових дій лише завдасть більших збитків і призведе до серйозніших наслідків».

Британська активність китайців, слід сказати, вражає. Минулого тижня той самий Ван І провів телефонну розмову зі своєю британською колегою Іветт Купер, попередивши, що затягування військових дій в Ірані не призведе до перемоги і «люди хочуть припинення вогню».

«Конфлікт на Близькому Сході не тільки завдає удару по світу і стабільності в регіоні, а й прямо впливає на міжнародну енергетику, фінанси, торгівлю і судноплавство, завдає шкоди спільним інтересам усіх країн. Китай наполягає на тому, щоб усі сторони негайно припинили військові дії, врегулювали розбіжності шляхом рівноправного діалогу, спільними зусиллями підтримали мир і стабільність у регіоні», — цитує сайт МЗС КНР слова Ван І.

Турбодипломатія китайців у британському напрямі не є, втім, унікальною. Ще одним європейським співрозмовником, з яким Ван І обговорив війну у близькосхідному регіоні, став дипломатичний радник французького президента Емманюель Бонн. «Проблема не може бути вирішена силою, і несправедливі війни не повинні продовжуватися», — заявив постфактум Ван І, повторивши свої тези про те, що поширення конфлікту та ризик залучення до нього все більшої кількості держав не лише впливають на стабільність глобальних постачань енергоносіїв, а й загрожують викликати масштабну гуманітарну кризу.

Привертає увагу той факт, що численні китайські заклики до миру на Близькому Сході не містять жодних згадок окремих країн і оминають питання про причини конфлікту та його винуватців. Тобто Піднебесна, на відміну від путінської Росії, поводиться підкреслено стримано, наголошуючи на тому, що війна в близькосхідному регіоні стає глобальним дестабілізуючим фактором.

Досить показово, що в той час, як кремлівський диктатор Путін з моменту початку конфлікту направив уже три послання іранському керівництву у зв'язку з вбивством верховного лідера Ірану Алі Хаменеї і секретаря Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані, а також після обрання нового верховного лідера країни, публічного вираження співчуттів та солідарності з Тегераном. На переконання експертів, така лінія Китаю пов'язана з невизначеністю щодо американсько-китайської зустрічі на найвищому рівні, яка планувалася на кінець березня, проте була перенесена з ініціативи Білого дому.

Провідне інформагентство КНР «Сіньхуа» зазначає, що прохання Дональда Трампа відкласти зустріч, що надійшла після початку операції в Ірані, стало новою головоломкою для китайського керівництва, яке не розуміє, як конфлікт на Близькому Сході в результаті позначиться на переговорних позиціях двох світових держав перед їх вирішенням. Як підкреслює видання, затримка з проведенням саміту Трампа і Сі Цзіньпіна може привести Пекін до висновку про пануючий хаос у Білому домі і нездатність американської сторони відокремити оперативне кризове управління, пов'язане з Близьким Сходом, від необхідності одночасно займатися вибудовуванням стратегічних відносин з Китаєм. За оцінкою видання, у КНР висловлюють побоювання, що невизначеність, що породжується імпульсивним стилем політики трампівської адміністрації, знижує шанси на проведення саміту з «чітким порядком денним та очікуваними результатами».

У тому, що Росія та Китай на всьому цьому фоні спробують розв'язати нові конфлікти, переконаний політолог, офіцер ЗСУ Михайло Басараб: «Все, що зараз закрутилося на Близькому Сході, цілком прогнозоване. Ситуація закономірно наближалася до перетину чергового Рубікона. Найближчими тижнями і місяцями, коли ситуація щодо Ірану зависне або розпочнеться тривала наземна операція — саме той час, коли Росія та Китай спробують зайти до чутливих місць НАТО. Доля Ірану мало на це вплине. Наприклад, Росія окупує невелику територію Альянсу в регіоні Балтики. А Китай зробить щось дуже конкретне у напрямку Тайваню. Далі росіяни та китайці спостерігатимуть за процесами всередині НАТО. У їхньому фокусі – знищення глобального американського лідерства, руйнація НАТО та декомпозиція ЄС. Глобальне збройне протистояння стало практично неминучим. Хіба що «чорний лебідь». Але чекати на нього — така собі справа. Чи це добре? Звісно, ні. Але ми зробили більше, ніж могли, щоб уберегти західний світ від війни та «тихої» поразки. За сумою факторів, ми готові до нової реальності більше, ніж більшість або всі сьогоднішні партнери. Нова реальність об'єктивно створить обставини не лише нової суб'єктності, а й лідерства України у процесах світового масштабу. Наш виклик – це впоратися з новою роллю та новим статусом. Це завдання не з легких, хоча все необхідне для цього ми маємо».

Повертаючись до американсько-китайського дипломатичного треку, зазначимо, що Вашингтон і Пекін продовжують працювати над усуненням взаємних розбіжностей з торговельно-економічних питань.

Зокрема, за підсумками раунду двосторонніх консультацій, що відбувся недавно в Пекіні, на яких делегацію КНР очолював віце-прем'єр Держради Хе Ліфен, сторони домовилися «зміцнювати діалог і контакти, розширювати сферу практичного співробітництва, сприяти сталому і стабільному розвитку двосторонніх торгово-економічних відносин».

Як заявила офіційний представник Міністерства комерції КНР Хе Юнцянь, серед найбільш актуальних питань, які обговорюють зараз США та КНР — мита, стимулювання товарообігу та інвестицій. За її словами, останнім часом китайська та американська сторони «досягли порозуміння щодо низки нових аспектів» і неодмінно продовжать переговорний процес, який носить не лише міждержавний, а й глобальний характер.