Глобально-картельний переділ: до чого призведе вихід ОАЕ із ОПЕК

ОАЕ після майже 60 років членства в Організації країн-експортерів нафти, (англ. OPEC) заявили про вихід із організації з 1 травня. Ідентичне рішення ухвалено і щодо створеної у 2016 році ОПЕК+. В Абу-Дабі заявили, що "настав час сфокусувати свої зусилля на тому, що диктують національні інтереси та зобов'язання на адресу інвесторів, клієнтів, партнерів".

Міністр енергетики Сухейль аль-Мазруї пояснив, що зараз вдалий час для ухвалення цього рішення, оскільки воно не вплине на ринок і ціну нафти через заблоковану Ормузьку протоку. Експерти, втім, вважають інакше, але про це трохи згодом.

Зазначимо, що в ОПЕК ОАЕ посідають третє місце після Саудівської Аравії та Іраку. Їхня частка у загальному виробництві коаліції перевищує 11%.

Минулого місяця ОАЕ скоротили видобуток до лютого майже на 90%, до 1,82 млн барелів на добу (б/д). При цьому видобуток путінської Росії, що не входить до ОПЕК, але бере участь в угоді ОПЕК +, склав 9,16 млн б/д. Наразі участь в альянсах суттєво обмежує видобуток ОАЕ. Тим часом за останні роки організацію залишили дві країни — Ангола у 2023 році та Катар у 2019 році, але їх обсяги видобутку непорівнянні з рівнем ОАЕ.

Профільні експерти припускають, що вихід ОАЕ з ОПЕК може бути однією з умов допомоги від США. Логіка наступна: Штатам дуже важливо знизити ціни на нафту і, як наслідок, вартість чорного золота на американському ринку, що дасть президенту Трампу можливість продовжувати конфлікт із Іраном.

Аналітики вважають, що тут і зараз вихід ОАЕ з ОПЕК не матиме відчутного впливу на світову кон'юнктуру через зупинку поставок через Ормузьку протоку і скорочення видобутку, проте після відкриття судноплавства країна активно почне нарощувати виробництво, що неминуче тиснутиме на котирування і обвалить ціну на нафту. До того ж, припускають експерти, вихід ОАЕ з альянсу може спричинити ланцюгову реакцію.

За даними The Economist, головними претендентами на вихід є Ірак та Казахстан, які мають ті самі протиріччя між внутрішньою стратегією та політикою ОПЕК, а також Венесуела та Іран через їхні взаємини з офіційним Вашингтоном. Reuters із посиланням на офіційних представників Іраку повідомив, що країна не планує виходити з ОПЕК та ОПЕК+. Однак, додає агентство, інші країни навряд чи оголошуватимуть про своє рішення вийти з ОПЕК зараз, навіть якщо воно буде ухвалено. Видобуток та експорт багатьох учасників обмежені конфліктом на Близькому Сході, тому їм важливо підтримувати високу ціну на нафту. Для путінської Росії, прогнозує The Economist, ситуація складеться вкрай негативно, якщо великі видобувні країни почнуть діяти виключно у своїх інтересах і настане період низьких цін.

Водночас аналітики Freedom Finance Global вважають, що ризики для Москви несе не так вихід ОАЕ з ОПЕК+, як можливий розвал альянсу і тривалий період зниження цін на нафту після завершення іранського конфлікту. Експерти прогнозують, що РФ згодом не зможе суттєво збільшити обсяги поставок, особливо в короткостроковій перспективі: Росія видобуває менше своєї квоти в рамках ОПЕК+, а експортні термінали знаходяться під постійними атаками з боку нашої країни.

Ще одним кроком у бік заходу сонця епохи нафтодолара називає вихід з ОПЕК ОАЕ економічний експерт Олексій Кущ. «Тут треба розуміти, що ОПЕК = нафтодолар. По суті, ОАЕ зараз потрібний лише захист ППО від Ірану. Нафтою Емірати готові торгувати за юань. А ППО може дати Ізраїль. Так що відновлення Авраамічних угод ОАЕ з Ізраїлем більш ніж ймовірне. І вже найближчим часом. Загалом арабські монархії Затоки переходять у стадію фрагментації. ОАЕ – курс на Авраамічні угоди з Ізраїлем. Бахрейн - домініон США у регіоні. Кувейт – спроба активізації панарабізму та жорстка опозиція Ізраїлю. Катар – ставка на Туреччину. Оман – балансування між США та Іраном. Загалом геополітичний кластер Близького Сходу тріщить по швах. Кожен учасник великої гри отримає свій шматок пирога: Ізраїль – зближення з ОАЕ, Туреччина – посилення зв'язків з Катаром, Іран – новий альянс з Оманом, Пакистан – залежність від його армії багатої Саудівської Аравії. Китай отримує регіональне посилення Ірану та нафтоюань. А що отримує в результаті цієї війни США – гарне питання. До війни вони мали на Близькому Сході майже все, тобто, за законами жанру, не вони повинні були розпочати цю війну», - констатує аналітик.

Несподіване оголошення уряду ОАЕ про швидкий вихід із ОПЕК викликало бурхливу реакцію у світових медіа. Одні оглядачі вважали це провісником швидкого розпаду нафтового картелю, інші вважають, що в поточних умовах — коли поставки через Ормузьку протоку майже повністю паралізовані — таке рішення навряд чи миттєво позначиться на світових цінах. Головним питанням залишається, до яких наслідків може призвести рішення ОАЕ у довгостроковій перспективі, зазначає Financial Times (FT).

Коли ОАЕ заявили про плани вийти з ОПЕК, поставивши картель під екзистенційну загрозу, нафтові ринки лише розвели плечима. Ціна на нафту марки Brent росте сьомий день поспіль. Трейдери приділяють більше уваги подіям в іранській війні, ніж наслідкам втрати 66-річним нафтовим картелем третього за величиною виробника та одного з найвпливовіших членів. Стримана реакція нафтових цін відбиває надмірну важливість глобального дефіциту, що виник у результаті закриття Ормузького протоки. Вихід ОАЕ, ймовірно, не стане фатальним для групи, якщо він не викличе ланцюгову реакцію», - підсумовує видання.

Водночас The Wall Street Journal наголошує: «Видобуток сланцевої нафти в США досяг давньої стратегічної мети Вашингтона — обмежити контроль ОПЕК над нафтовими цінами на нафту. Картель розпадається... Це ще одна зовнішньополітична перемога американської енергетики. ОАЕ раніше вже натякали на вихід із картелю, і війна з Іраном може стати зручним моментом для офіційного оформлення розлучення. Закриття Іраном Ормузької протоки зробило квоти ОПЕК безглуздими, оскільки виробники змушені скорочувати видобуток. Навіть після відкриття протоки країнам буде потрібен час для нарощування видобутку, і світу знадобляться всі вільні потужності, які можуть надати ОАЕ. Розрив із ОПЕК також зміцнює зв'язки із США. Критики стверджують, що війна з Іраном знизила вплив США в регіоні, але поведінка арабських держав Перської затоки говорить про інше. Якщо вихід ОАЕ є передвіщенням, то картель ОПЕК зрештою може розпастись сам собою під вагою конкуренції».

«У відносинах країн Перської затоки, які займаються видобутком нафти і газу, починають з'являтися перші тріщини... Час оголошення про вихід викликає подив, але саме рішення не викликає сумнівів, оскільки відносини між ОАЕ та Саудівською Аравією і так були вкрай напруженими. Протягом багатьох років ОАЕ прагнули збільшити обсяги видобутку та доходи, що суперечило стратегії ОПЕК та розширеного картелю ОПЕК. На політичному фронті Емірати критикують інші арабські держави Перської затоки і особливо Саудівську Аравію за те, що вони не надають достатньої допомоги та захисту від численних іранських атак і відмовляються від колективного удару у відповідь», - підкреслює Politico, паралельно натякаючи на те, що рішення Абу-Дабі «неодмінно негативно» вдарить рикошетом по Москві.