Хліб та «сіль»: чи вдасться створити експортний коридор для українського зерна

У Стамбулі відбулася зустріч делегацій України, Росії та Туреччини, а також представників ООН, на якій сторони сподівалися домовитись про розблокування морського експорту українського зерна. Як відомо, зараз Україна вивозить зерно через дунайські порти і сушею, але ці канали дозволяють експортувати лише невелику частку довоєнних обсягів. Після повномасштабного вторгнення путінської Росії 24 лютого українські порти на Чорному морі, насамперед Одеса та Миколаїв, виявилися заблокованими, а порти на Азовському морі РФ повністю захопила. За оцінками експертів, тільки в Одесі та околицях зібралося близько 20 мільйонів тонн зерна.

Низка турецьких ЗМІ повідомляє, що на остаточне «зернове» рішення не варто чекати раніше 19 липня, коли в Тегерані пройде зустріч Путіна з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом. У кулуарах кажуть, мовляв, Ердоган сподівався заручитися згодою незмінного мешканця Кремля на розблокування експорту під час телефонної розмови цього понеділка, але Путін нібито хоче сам оголосити про це рішення. Цю версію побічно підтверджує заява генсека ООН, який після переговорів сказав, що сторони зробили «важливий та суттєвий крок», проте поки що не досягли згоди. «Сподіватимемося, що наступного тижня ми зможемо отримати остаточну угоду, - сказав Гутерріш. - Але, як я вже казав, усі зацікавлені сторони ще мають проявити багато доброї волі та зацікавленості».

Напередодні зустрічі у Стамбулі міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв'ю El Pais заявив: «Ми за два кроки від домовленості з Росією. Потрібно вирішити питання безпеки, пов'язані з позицією РФ. Ми у фінальній фазі, і зараз все залежить від Росії. Якщо вони справді захочуть, то незабаром розпочнеться експорт зерна. Якщо вони використовують це, щоб продовжувати грати у свої «голодні ігри», вони наполягатимуть на важливості переговорів».

За словами Кулеби, Росія також зацікавлена у розблокуванні зернового експорту, оскільки хоче показати країнам Африки та Азії, що піклується про них. Водночас, глава українського МЗС не виключає, що Росія може будь-якої миті перервати переговори.

Нагадаємо, що ключовою вимогою Кремля був огляд суден, які прямують до українських портів, щоб виключити військові поставки. Але з цим, з цілком логічних і зрозумілих причин, категорично не погоджується офіційний Київ. Як сторони обійдуть цей камінь спотикання – дізнаємось найближчими днями. А якийсь компромісний знаменник, напевно, вироблений. Інакше генсек ООН не називав би переговори «променем надії». Деякі відтінки цього «промінчика» публікують західні ЗМІ. Так, за інформацією Reuters, отриманої від безпосередніх учасників переговорів, сторони обговорюють наступну схему: українські морські сили супроводжуватимуть судна із зерном через мінні поля, Росія зобов'язується не нападати під час проведення суден, а офіційна Анкара за підтримки ООН займеться оглядом суден, що йдуть до Одеси, щоб не допустити провезення на них зброї – цього вимагає Москва. За неофіційною інформацією, Україна відповідатиме за надання судів супроводу – комерційних, а не військових, тому НАТО, про що раніше говорилося, залишиться, на жаль, не при справах.

За словами турецького міністра оборони Хулусі Акара, на переговорах у Стамбулі сторони домовилися про створення спільного координаційного центру, який займатиметься контролем суден при вході та виході з портів, а також забезпечуватиме безпеку при постачанні продовольства.

Як би там не було, остаточних домовленостей щодо вирішення проблеми вивезення зерна поки що немає. Для цього українська та російська делегації зустрінуться знову у Туреччині наступного тижня.

«Наразі м'яч знаходиться на полі Росії. Саме від неї залежить, чи буде розблоковано постачання зерна. Сьогодні виникає ще багато технічних питань: як доглядати і супроводжувати кораблі, яким чином отримувати гарантії від Росії? А РФ виставляє питання, не пов'язані із самими переговорами, вона наполягає на скасуванні хоча б частини санкцій у відповідь на розблокування портів. До речі, зараз розпочався візит президента США до Арабських країн. Араби зацікавлені в розблокуванні постачання зерна і, можливо, таким чином буде чинитися додатковий тиск на Росію. Крім того, на цій зустрічі доноситиметься позиція країн Заходу до Арабських країн щодо того, хто справді блокує постачання українського зерна. Таким чином формується консолідована позиція для подальшого тиску на Росію», - зазначає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.

Відповідаючи в ефірі загальнонаціонального телемарафону на питання про те, що може змусити Росію розблокувати зерно, експерт наголосив: «Будь-яка дипломатія набагато сильніша, якщо спирається на силу: економічну чи військову. Це – аксіома. Є прямий зв'язок між успіхами ЗСУ та позицією Росії. Ці «зернові» переговори просунулися після звільнення ЗСУ острова Зміїний, бо були розблоковані хоча б постачання зерна Дунаєм. Так, канал може пропустити лише чотири судна на день, але це вже великі зрушення. Це демонструє іншим країнам, що річ не в Україні. І, дивлячись на це, держави Близького Сходу, Північної Африки почнуть тиснути саме на Росію, хоча раніше вони зверталися до України, мовляв, капітулюйте, тільки дайте зерно. Зараз головне питання полягає у тому, хто виступить гарантом, бо довіряти росіянам небезпечно. Під удар у Чорному морі підпадають цивільні судна третіх країн. Головне, щоб цим гарантіям безпеки повірили ці треті країни, які беруть участь у експорті українського зерна. Було б краще, якби у переговорах взяв участь ЄС. Він би забезпечив військову охорону судів та посадив спецназ на кожен корабель».

Євросоюз, тим часом, у зернових перипетіях - не в грі. У цьому контексті фігурує лише ООН, що зайвий раз наголосив у своєму вчорашньому відеозверненні президент Володимир Зеленський. «Українська делегація мені доповіла, що є прогрес у зерновому питанні. Найближчими днями узгодимо деталі з генеральним секретарем ООН», - наголосив нинішній господар Банкової. «Успіх цієї історії потрібний не лише нашій державі, а й без перебільшення усьому світу. Якщо вдасться зняти російську загрозу судноплавству в Чорному морі, це зніме гостроту світової продовольчої кризи», - підсумував Зе, принагідно висловивши подяку ООН та Туреччині «за зусилля щодо розблокування портів».

До Анкари, тим часом, є питання. Днями глава турецького МЗС Чавушоглу заявив, що Туреччина не приймає у своїх портах українське зерно, вивезене Росією з українських окупованих територій, проте колеги із проекту «Схеми» наводять докази зворотного. Як випливає з матеріалу журналістів-розслідувачів, окупанти вимикають радари на суднах, якими вивозять українське зерно з Криму в турецькі порти і цей систематичний процес регулярно потрапляє на знімки з супутника. Журналісти публікують супровідні документи на зерно, яке імпортує Туреччина. При цьому в документах походження зерна вказано як "Крим, Росія". "Туреччина визнавала анексію Криму незаконною, коли "Крим, Росія" стало легітимним походженням продукції?" – запитують автори розслідування.

У коментарі «Схемам» посол України у Туреччині Василь Боднар сказав: «Ми працюємо з турецькою стороною. Але нам кажуть, що російські документи, які надаються для ввезення зерна до порту, – вони легальні і вони їх сприймають як необхідні для того, щоб розвантажити судно у законний спосіб».

Раніше у вітчизняному Мінагрополітики повідомляли, що вирощеного на окупованому півострові збіжжя вистачає лише для внутрішнього споживання, адже Україна не постачала Крим водою для зрошення. Більше того, те, що з кримського порту експортується зерно саме з новоокупованих територій, прямо визнавав і призначений Росією так званий голова АРК Сергій Аксьонов. А влада Туреччини, яка намагається зараз виступити «зерновими» посередниками між воюючими Києвом і Москвою, неодноразово повідомляла, що розслідує заяви про те, що українське зерно було незаконно вивезене Росією, у тому числі в її порти, але зазначало, що поки не виявило жодних таких постачання. Зважаючи на все, у наших турецьких друзів проблеми із зором…

На сьогоднішній день Росія вкрала в України зерна та іншої агропродукції більш ніж на $600 мільйонів. Такі дані озвучив недавно експерт центру досліджень продовольства KSE Institute Роман Нейтер. За його словами, загальна сума збитків та втрат через війну сільського господарства становить $27,6 млрд. При цьому, за даними експертів, найбільшу частку становлять непрямі втрати через морську блокаду українських портів – 11,9 мільярда доларів та зниження виробництва – $9,6 млрд. Також є збитки через незібрані озимі культури (1,4 млрд дол.) та знищену «визволителями» техніку - $926 мільйонів.