Ілюзія безпеки: як події 18 квітня оголили реальний провал реформи поліції

Кривавий теракт 18 квітня у Києві став жорстоким вирокомсистемі та зірвали красиву обгортку з так званої «успішної» поліцейської реформи. 

Патрульні поліцейські, які тікають від злочинця, який стріляє по людях – це, м'яко кажучи, нонсенс. Ця історія показала, що замість безпеки ми отримали катастрофічно розбалансовану структуру, нездатну захистити громадян у критичний момент. У чому корінна проблема? Внаслідок разпіарених реформ, які відбулися у 2015 році, зміни торкнулися райвідділів, якихфактично позбавили будь-яких силових можливостей. Закономірно, що разом із ними систему покинули й професіонали. Сьогоднішній райвідділ перетворився на суто паперово-слідчий апарат із дільничних, слідчих та оперів. Але звісно варіант звинуватити виключно керівника Голосіївського райвідділу не зовсім коректна реакція на виклик. Важливо відзначити, що усі функції першого реагування поклали на патрульну поліцію. 

Проте київський теракт наочно продемонстрував: коли справа доходить до справжньої загрози та збройного нападу, патрульні виявляються абсолютно безпорадними та бездіяльними. Гучне звільнення очільника патрульної поліції Євгена Жукова — це лише зручна імітація змін та спроба випустити пар. Треба розуміти: точкові кадрові рішення нічого не виправлять, адже система глибоко хвора зсередини. Але дехто любить перекладати відповідальність і робити вигляд, що проблема в окремих виконавцях. 

Нам необхідно не просто перетрусити всю вертикаль МВС, звільнивши «стрілочників». Потрібно зараз фундаментально переглянути саму суть реформи. Я розмовляла з правоохоронцями. Вони прямо говорять про те, що райвідділам потрібно повернути силовий блок, здатний миттєво і професійно реагувати на загрози. Час визнати помилки та будувати систему, яка реально захищає людей, а не просто добре виглядає. Позпіарено, на «пріусах» та у красивій формі.